Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 Ми тут маємо справу не з її архівом <g/> , а зі збіркою <g/> , як вона воліла ту збірку <g/> , те своє поетичне обличчя <g/> , бачити і бути баченим <g/> . </p>
doc#6 <p> Рідше це небесне чудо має миротворний і добродайний <g/> , але не менш дивний і незрозумілий характер — видиво веселки в картині “ <g/> Я радів і сумував із погодою <g/> ” <g/> .
doc#9 Що ці варіанти зближалися й зближалися <g/> , що основа сучасної літературної мови дводіалектна ( <g/> в якій пропорції — це ще питання <g/> , повної відповіді на яке ми ще не маємо <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 Ці статті не мають суто наукового характеру <g/> , це та галузь <g/> , де мовознавство межує з практичною мовною політикою <g/> , а вчений виступає водночас безпосередньо як громадянин <g/> .
doc#12 <p> Д <g/> ) в закінченнях 2 і 3 особи однини і 1 і 2 особи множини форми теперішнього часу дієслів І відміни <g/> , тоді як дієслова II відміни мають тут и <g/> , напр <g/> .
doc#13 Вона є. Мають бути сцени <g/> , написані діялогом <g/> , — вони є <g/> : сцена кохання Данила з Яриною <g/> , а надто сцена виборів кошового <g/> .
doc#14 Досить сказати <g/> : вперше по війні здійснено єдність українську ( <g/> духову <g/> , але і територіальна має попри все своє значення <g/> ) <g/> , вперше проблема українська стала світовою <g/> , а не регіональною <g/> .
doc#15 Таким чином <g/> , при дуже ускладненій термінології <g/> , погляди Клеменсєвіча мало відрізняються від поглядів Лося <g/> , крім того <g/> , правда <g/> , Клеменсєвіч слушно показує <g/> , що те <g/> , що він об'єднує під назвою " <g/> сповіщень <g/> " <g/> , не обов'язково має емоціональний або афективний характер <g/> , а речення не обов'язково позбавлене цього характеру <g/> , отже <g/> , емоція може впливати не синтаксичну структуру висловлення і змінювати її <g/> , але цей вплив зовсім не обов'язковий <g/> . </p>
doc#16 » Або <g/> : «" <g/> МУР <g/> " уважає <g/> , що " <g/> Вісник <g/> " мав згубний вплив на літературу доби <g/> » <g/> ; або «" <g/> МУРові <g/> " ці статті ( <g/> в " <g/> Віснику <g/> " <g/> , — Ю. Ш. <g/> ) не подобаються <g/> » і т. д. і т. д. Можна було б подумати <g/> , що Донцов не знає <g/> , що він має справу не з журналом <g/> , а із « <g/> збірником літературно-мистецької проблематики <g/> » <g/> , себто із збірником дискусійних матеріялів <g/> .
doc#17 Тим часом паралельність 1 дії з 3 <g/> , а 2 з 4 має в п'єсі велике художнє і політичне значення <g/> .
doc#21 Одні — пробилися на верхівки <g/> , мають свою publiciti і тримають власника своєї галерії в вузді <g/> .
doc#22 ні пахощів не має <g/> , ні снаги <g/> » <g/> ) <g/> ; віскі — на відміну від горілки — жовте <g/> ; деревам важко рости на мангатанському Граніті <g/> .
doc#25 Михальчук показує <g/> , що це <g/> , поперше <g/> , фактично неправильно <g/> , бо українська мова має менше і <g/> , ніж <g/> , приміром <g/> , ті північноросійські говірки <g/> , що <g/> , зберігши старе и з вимовою і <g/> , водночас змінили Ҍ на і <g/> , — а також <g/> , що і в самій українській мові всі нові і не заступили втрати старого и <g/> , що вимовляється тепер радше як звук ряду е ( <g/> 3 <g/> , 49 <g/> ) <g/> .
doc#26 Вона тільки говорить <g/> , що мова « <g/> Енеїди <g/> » має багато русизмів або що цей твір взорова- ний на « <g/> Енеїді <g/> » Осипова <g/> .
doc#27 Знає добре нашу історію <g/> , а пісні так співає ( <g/> та все наські <g/> ) <g/> , що аж серце радується <g/> » ( <g/> 1847 <g/> ) <g/> , листи до неї <g/> , що їх <g/> , на жаль <g/> , маємо тільки два <g/> , 1856 року <g/> , — самі собою прекрасні описи ідилії ( <g/> і трохи — нудьги <g/> ) поміщицьких маєтків на Україні — прекрасні варіяції « <g/> Садка вишневого коло хати <g/> » <g/> , перенесеного з селянського до дідицького життя — листи ціне виходять поза межі простих настроїв <g/> , деталів щоденного побуту і тим самим окреслюють образ жінки вірної <g/> , доброї <g/> , чутливої <g/> , безмежно відданої своєму чоловікові <g/> , але і тільки <g/> , так що <g/> , їх прочитавши <g/> , так і хочеться сказати за Кулішем <g/> , там таки <g/> : « <g/> Добрі люди <g/> , тільки скучно <g/> » <g/> .
doc#29 <p> Усе <g/> , що тут пишу <g/> , — спогад плюс деякі спроби взагальнювати <g/> , але тут устромлю спогад вужчий <g/> , про дещо зі своєї родини <g/> , що має лише побічний зв'язок з театром <g/> , з « <g/> Березолем <g/> » <g/> .
doc#30 Проте історія має свої коники <g/> : Наума Аркадійовича розстріляно 1937 <g/> , а я ще досі ряст топчу <g/> . </p>
doc#31 <p> Поскільки в памфлетах розв'язувалося питання про те <g/> , яким має бути мистецтво Радянської України ( <g/> бо це були географічні й політичні рамки цих памфлетів <g/> ) <g/> , не дивно <g/> , що найбільша кількість сторінок присвячена дискусії про те <g/> , що таке мистецтво <g/> .
doc#32 Ще кілька місяців <g/> , грошей-пожертв трохи більшає — і — це квітень 1952 — Академія вже має дві кімнати <g/> , але в подібній ділянці <g/> , на 26-й вулиці Вест <g/> .
doc#36 Воно правда <g/> , Святий Дух осяює тих <g/> , кого забажає <g/> , але культурне підсоння і набута вправність також мають значення <g/> . </p>