Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#16 » Або <g/> : «" <g/> МУР <g/> " уважає <g/> , що " <g/> Вісник <g/> " мав згубний вплив на літературу доби <g/> » <g/> ; або «" <g/> МУРові <g/> " ці статті ( <g/> в " <g/> Віснику <g/> " <g/> , — Ю. Ш. <g/> ) не подобаються <g/> » і т. д. і т. д. Можна було б подумати <g/> , що Донцов не знає <g/> , що він має справу не з журналом <g/> , а із « <g/> збірником літературно-мистецької проблематики <g/> » <g/> , себто із збірником дискусійних матеріялів <g/> .
doc#88 Гадаю <g/> , мали на меті перше <g/> , хоча це і видається найбільшою нісенітницею <g/> .
doc#5 ( <g/> Отих <g/> , що « <g/> жіночки лихо дзвонять <g/> , матері глузують <g/> » <g/> .
doc#77 Нарешті <g/> , Гнатюк <g/> , що <g/> , здається <g/> , мав би репрезентувати націоналістично настроєну молодь <g/> .
doc#96 Либонь <g/> , мав рацію Пальсон у своїй іронії <g/> .
doc#25 Поскільки в українській мові і часто розвинувалося з о <g/> , Кримський вирішив <g/> , що в нашому закінченні прикметників і теж походить із о <g/> , отже з первісного -оҌ <g/> , виявленого ним <g/> , постали форми називного відмінка множини типу новії <g/> , звідки вже <g/> , природно <g/> , мав утворитися стягненням тип нові <g/> , тепер панівний <g/> .
doc#11 За кілька днів навколо повісти зчинилася міні-веремія <g/> , редакція гідно боронила <g/> , відступаючи <g/> , позицію за позицією <g/> , а сам автор <g/> , на щастя <g/> , мав вдачу Ґалілея <g/> , що <g/> , як відомо <g/> , зрікся своїх позицій щодо обертання Землі <g/> , тільки тишком <g/> , для себе ствердив <g/> , що все-таки вона обертається <g/> .
doc#3 Назви чисел від 1 до 4 мали властивости прикметників з тим <g/> , одначе <g/> , винятком <g/> , що як правило числові назви ці узгоджувалися зі своїми іменниками <g/> , але — проти всіх інших випадків вимагали — в протилежному напрямі — від свого іменника відповідного числа <g/> , двоїни при 2 і множини при 3 і 4. Самі вони граматичного числа не мали <g/> .
doc#28 <p> ( <g/> там таки <g/> ) </p><p> Отже <g/> , можна думати <g/> , що збіги з Павлом Тичиною ( <g/> « <g/> Мати <g/> » <g/> ) <g/> , зокрема спільний з Тичиною нахил до дитячого світосприймання <g/> , до інфантильности ( <g/> поезії « <g/> Розлив свій гнів і стих <g/> » <g/> , « <g/> Ой <g/> , колом сонце догори <g/> » <g/> , « <g/> За водою зозуля кує <g/> » <g/> ) і Блоком ( <g/> « <g/> Шехерезада <g/> » <g/> , III <g/> ) <g/> , пояснюються не стільки прямим позиченням <g/> , як думав <g/> , щодо Блока принаймні <g/> , О. Бургардт <g/> , скільки внутрішньою спорідненістю стилю й світосприймання <g/> . </p>
doc#103 Чи ці чутки про Гончара <g/> , який « <g/> мав зуб на Шевельова <g/> » <g/> , не мають під собою правдивого підґрунтя <g/> ? </p>
doc#97 А мав би бути <g/> .
doc#68 <p> </doc> </p><p> Якби Василь Стус вибирав епіграф до своєї збірки поезій <g/> , що її тепер дістає читач <g/> , можливо <g/> , він вибрав би початкові рядки з поетичного циклу Лесі Українки <g/> : </p><p> До тебе <g/> , Україно <g/> , наша бездольная мати <g/> , </p><p> Струна моя перша озветься <g/> . </p>
doc#13 в чудотворній авреолі </p><p> Сіяє вічна Божа Мати <g/> . </p>
doc#1 <p> А буде син <g/> , і буде мати <g/> , </p><p> І будуть люде на землі <g/> . </p>
doc#49 Коло хати рідня — цей символ <g/> , звичайно ж <g/> , росте на асоціяціях з Шевчен- ковою ( <g/> « <g/> Садок вишневий <g/> » <g/> ) і Тичининою ( <g/> « <g/> Надходить літо <g/> » <g/> ) родинними ідиліями <g/> : « <g/> Сім'я вечеря коло хати <g/> » — Ц® Шевченко <g/> , « <g/> Виходить з хати молодая весела мати <g/> : де мій син <g/> » — це Тичина <g/> .
doc#73 Газети за малими винятками мали ворожий до суверенних проявів української культури характер <g/> , стоячи під безпосереднім наглядом німецьких цензорів і редаговані вірними прислужниками окупаційного режиму ( <g/> особливо виразно київське « <g/> Нове українське слово <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#55 Чи не вийде так <g/> , що перше ніж братися за регулювання правопису мусимо погодитися на врегулювання ортоепії <g/> , а вона матиме свої прескриптивно-суб'єктивні критерії <g/> .
doc#62 Головних завдань <g/> , отже <g/> , вони мали двоє <g/> : далі плекати українську науку поза засягом сталінського <g/> , потім брежнєвського режимів і – пропаґувати українську науку в англосаксонських колах <g/> .
doc#38 У такому розумінні вони мали б вести далі <g/> .
doc#91 Баїь ка забрали <g/> , від матері їх відділили <g/> , нема їм притулку в житті <g/> » <g/> .