Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 Все в літературі <g/> , як тільки воно стає літературою <g/> , перетворюється на засіб <g/> , і про кожний факт літератури можна твердити з повною підставою <g/> , що він є літературним засобом або складається з літературних засобів <g/> .
doc#9 Усе-таки <g/> , коли видавництво Отто Гаррассовіца заповзялося видати мою « <g/> Галичину <g/> » в німецькому перекладі ( <g/> що потім вийшов в світ під назвою « <g/> Die ukrainische Schriftsprache 1798-1965. Ihre Entwicklung unter dem EinfluB der Dialekte <g/> , 1966 <g/> » <g/> ) <g/> , я зробив деякі істотні додатки <g/> , з яких найголовніші два <g/> : розділ про типологію слов'янських літературних мов і про місце української літературної мови в цій схемі <g/> , з одного боку <g/> ; і схематичний огляд впливу Чернігівщини на літературну мову <g/> .
doc#15 <p> Називні речення <g/> , як би сміливо <g/> , вільно і своєрідно не використовувалися вони в літературній мові <g/> , кореняться в живій мові <g/> .
doc#19 <p> Т. Шевченко </p><p> « <g/> Се один із тих наших літературних діячів <g/> , котрим теперішнє положення української справи і українського слова в Росії хоч і не вистудило серця і не вистудило пера з руки <g/> , та проте відібрало можність дати свою працю на користь загалові <g/> » <g/> , — так писав про Василя Мову Іван Франко 1899 року і порівнював літературну долю письменника з літературною долею Степана Руданського <g/> .
doc#25 Навіть у визначенні якоїнебудь говірки на ролю літературної мови першорядну ролю відіграє найбільша здатність її висловлювати культурно-психологічний тип усієї нації ( <g/> 2 <g/> , 22 <g/> ) <g/> . </p>
doc#26 <p> Войовнича дуальність <g/> , що категорично відкидала плюралістичні концепції <g/> , але не була така вже послідовно ворожа до мональности <g/> , своє найповніше і найдосконаліше втілення знайшла в методології Сергія Єфремова ( <g/> хоч у нього були попередники <g/> ) <g/> , в'язалася з ідеологічним комплексом народництва і досить виразно виводилася з світогляду й практики Миколи Міхайловського <g/> , що його УРЕ називає «" <g/> ідеологом <g/> " ліберального народництва <g/> » <g/> , — принаймні <g/> , додам <g/> , у літературній критиці та історії літератури <g/> .
doc#27 У загальній формі знаємо <g/> , що стиль листів якось мусить бути зв'язаний з літературними стилями доби <g/> .
doc#28 <p> З складного й строкатого плетива фактів літературного життя двадцятих років найбільше позначаються на сучасному літературному русі дві постаті – Микола Хвильовий і Микола Зеров <g/> , дві очолені ними течії <g/> .
doc#30 Чи Ви дістаєте — сумніваюся — канадський журнал <g/> , головне для пенсіонерів <g/> , але єдиний літературний на всю еміґрацію — Нові дні <g/> .
doc#31 Так звана « <g/> літературна дискусія <g/> » <g/> , хоч як вона з цензурних і інших причин була стиснена до меж власне літератури або мистецтва <g/> , була природною реакцією на історичну ситуацію <g/> .
doc#35 В дрібних турботах ( <g/> школа <g/> , друкарня <g/> , співи церковні <g/> ) <g/> , в літературній роботі ( <g/> головніші твори <g/> : збірки проповідей церковнослов'янською мовою « <g/> Меч духовний <g/> » 1666 року і « <g/> Труби словес проповідних <g/> » 1674 року <g/> , збірка віршів польською мовою « <g/> Лютня Аполлінова <g/> » 1671 року і баг <g/> .
doc#37 А коли я переїхав до Мюнхену <g/> , що сталося в травні 1946 року і про обставини чого я розповім пізніше <g/> , моя кімната стала літературним клюбом <g/> , психолікарнею <g/> , канцелярією і адміністративним осередком МУРу <g/> .
doc#38 <p> Розмежування українського й білоруського для цього періоду справді штучне <g/> , літературний процес був єдиний і зв'язки Львова й Бильна безперервні <g/> .
doc#39 ( <g/> Бо діялог — така ж умовність у літературному творі <g/> , як і монолог <g/> .
doc#40 ШЕВЧЕНКА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНОЗНАВСТВА Ч. 3. </p><p> ЮРІЯ ШЕРЕХ </p><p> Професор Українського Вільного Університету </p><p> МЮНХЕН 1951 </p><p> ВИДАВНИЦТВО « <g/> МОЛОДЕ ЖИТТЯ« </p><p> Відколи вийшли останні наукові курси української літературної мови сучасности — я маю на увазі книжки Василя Сімовича <g/> , Олени Курило <g/> , Олекси Синявського <g/> , — минуло 20-30 років <g/> .
doc#44 <p> На превеликий жаль <g/> , один прояв літературного життя <g/> , що був схоплений у статтях Шереха <g/> , ще зберігає свою актуальність <g/> : яловість і звиродніння і повна відгородженість від стильових шукань сучасносте в виробах пера членів офіційної Спілки письменників <g/> , на Україні сущих <g/> .
doc#45 ) Потебня критикує думку Бенфея-Веселовського ( <g/> не називаючи їх імен <g/> ) <g/> , начебто літературні твори в основному будуються на запозичених мандрівних мотивах ( <g/> 1б4д <g/> ) <g/> .
doc#47 <p> Гасла « <g/> правда <g/> » читач даремно шукав би в словниках літературних термінів <g/> .
doc#50 Але загалом зв'язки з фолкльором у « <g/> Поеті <g/> » це не зв'язки наслідування <g/> , а радше зв'язки одного літературного повітря <g/> , одного клімату духовости <g/> , спільного ґрунту <g/> . </p>
doc#51 Переоцінка традиційного зробила б літературну мову з самого початку важкою для засвоєння <g/> , а в дальшому вирила б безодню між розмовною й літературною мовою <g/> .