Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Я маю намір створити портрет <g/> , вірний натурі <g/> , а людина <g/> , яку я спортретую <g/> , буду я сам <g/> . </p>
doc#1 Це поезія апокаліпсису <g/> , який <g/> , однак <g/> , веде не до кінця світу <g/> , а до ідилічного майбутнього царства справедливости <g/> ; поезія ненависти <g/> , що плине з надміру любови <g/> ; поезія мучеництва <g/> , яке людина приймає добровільно заради інших і котре намагається компенсувати наругою над іншими <g/> .
doc#2 <p> Початкова тема Лятуринської — суворість і дичавина її батьківщини <g/> , де бори й пущі з турами й диками і все вороже людині <g/> ; гинуть її кревні й друзі <g/> , щербиться меч і ломиться спис <g/> , земля гуде від гуків <g/> , і єдиною її <g/> , людини <g/> , любкою лишається туга помститися <g/> .
doc#3 Інститут літератури не вчить людей писати романи <g/> , інститут історії — робити державні перевороти <g/> .
doc#4 Для молодости <g/> , для молоді час не існує <g/> , життя вічне і кожне переживання безконечне <g/> , не те в старому віці <g/> , коли людина відкрила для себе неповоротність часу і минущість усього <g/> , включно з самим собою <g/> .
doc#5 Якби тут грала ролю логіка <g/> , Марта повинна була б вибрати або Льову <g/> , бо він любить її коханням-приязню і коханням-відданістю <g/> , або Дмитра <g/> , бо він чесна людина й хоче заснувати родину <g/> .
doc#6 Метафізичність світобачення Курилика можна бачити вже в тому <g/> , як часто він подає на своїх картинах — і не лише багатоепізодних — людей малими <g/> , відсуненими на бічний або задній плян або оповитими темрявою <g/> .
doc#8 Він був задля цього занадто егоцентричним і ставився до людей <g/> , — здається <g/> , без винятків <g/> , — з виразним спокійно-байдужим <g/> , навіть дружнім презирством <g/> . </p>
doc#9 З людьми Дорошенко був радше колючий і насмішкуватий <g/> .
doc#10 Але це був початок українізації <g/> , багато людей переходили від російської мови до менше звичної української <g/> , — і треба було дати їм змогу перекладати з російської мови на українську <g/> .
doc#11 Він у піджаку <g/> , що явно свіжопошитий <g/> , і людина ще не обжила піджак <g/> .
doc#12 : ночей <g/> , якостей <g/> , — а також деяких інших іменників <g/> , а саме <g/> : гостей <g/> , коней <g/> , свиней <g/> , мишей <g/> , вошей <g/> , статтей ( <g/> поруч статтів <g/> ) <g/> , очей <g/> , плечей ( <g/> поруч пліч <g/> ) <g/> , ушей ( <g/> поруч вух <g/> ) <g/> , грошей <g/> , грудей <g/> , гусей <g/> , дверей <g/> , дітей <g/> , курей <g/> , людей <g/> , саней <g/> . </p>
doc#13 Це не Андре Жідів Бог <g/> , що за нього несе відповідальність людина <g/> .
doc#14 Бо коли вірити поетові <g/> , що вічність це хвилина і хвилина — це вічність <g/> , то будьмо послідовні і скажім за нього <g/> , але вірмо <g/> , що з ним <g/> , і те <g/> , що людина — це історія <g/> , а історія — це людина <g/> , а можна б піти й ще далі <g/> , і сказати <g/> , що взагалі нема Історії з великої літери <g/> , що відкривається тільки полководцям душ чи строф <g/> .
doc#15 , коли людина <g/> , подивившись у вікно <g/> , констатує <g/> : Дощ - вони <g/> , на думку Клеменсєвіча <g/> , і набирають присудкових функцій <g/> . </p>
doc#16 В другій статті говориться <g/> , що противник її належить до фальшивих пророків <g/> , які « <g/> поставили в осередку своєї доктрини людину <g/> , детронізуючи її Творця <g/> , який повинен стояти в центрі всього <g/> » <g/> .
doc#17 Далеко страшнішою і згубнішою показала себе дальша фаза цього виродження <g/> , фаза <g/> , що триває досі <g/> : – фаза сліпого в автоматичності діяння своєї бюрократично-поліційної машини державного капіталізму <g/> , що нищить людину фізично або розчавлює духовно <g/> , що позбавляє людину свободи <g/> , вищої за свободи <g/> , перелічені в Атлантійській хартії <g/> : свободи бути самим собою <g/> . </p>
doc#18 <p> Біографічна паралеля Франка <g/> , перед лицем смерти <g/> , в безнастанних конфліктах з галицькою суспільністю <g/> , то загострених <g/> , то погано прихованих <g/> , і Мойсея <g/> , людини <g/> , що знала <g/> , де земля обітована <g/> , кликала й вела до неї <g/> , була цькована і покинена своїм народом і була рокова- на вмерти <g/> , не ввійшовши до краю майбутнього <g/> , на порозі його <g/> , — виразна <g/> .
doc#19 Одна з перлин нашої прози — роман у діялогах « <g/> Старе гніздо і молоді птахи <g/> » похований у комплектах « <g/> Літературно- наукового вісника <g/> » <g/> , і рідко можна знайти людину <g/> , що читала б цей твір <g/> .
doc#20 Хто б міг подумати <g/> , що серед пасажирів того поїзду знайдеться людина <g/> , викреслена з життя багато років тому <g/> , мій знайомий « <g/> з бачення <g/> » в студентські роки <g/> , мій героїчно-донкіхотський співборець за </p><p> збереження Курбаса після вистави « <g/> Маклени Ґраси <g/> » <g/>