Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 Можу уточнити <g/> , що писатиму майже виключно про другу <g/> , більшу й <g/> , як на мене <g/> , безмірно вартіснішу частину її книги <g/> , частину <g/> , що обіймає поезії від 1944 р. А в сторінках — 104 проти 54 першої частини <g/> . </p>
doc#9 Звичайно <g/> , я і перед тим знав <g/> , зокрема з дискусії навколо правопису 1928 року <g/> , про відмінності мови Галичини супроти мови мого рідного міста <g/> , але <g/> , звісно <g/> , і Києва та й більшости міст на схід від Збруча супроти мови Галичини <g/> .
doc#18 <p> Біографічна паралеля Франка <g/> , перед лицем смерти <g/> , в безнастанних конфліктах з галицькою суспільністю <g/> , то загострених <g/> , то погано прихованих <g/> , і Мойсея <g/> , людини <g/> , що знала <g/> , де земля обітована <g/> , кликала й вела до неї <g/> , була цькована і покинена своїм народом і була рокова- на вмерти <g/> , не ввійшовши до краю майбутнього <g/> , на порозі його <g/> , — виразна <g/> .
doc#76 Смаль-Стоцького раз назавжди виведено з рядів « <g/> серйозних учених <g/> » <g/> ; минали роки <g/> , а він усе перебував поза провідними науковими журналами й видавництвами <g/> , і друкували його тільки українські ( <g/> передусім львівські <g/> ) журнали та ще <g/> , епізодично <g/> , празька Slavia <g/> .
doc#29 З різним ступенем правдивости й виразности <g/> , з суб'єктивним кутом бачення <g/> .
doc#3 Тому я дозволю собі нагадати про свої спостереження й висновки півсторічної давности <g/> .
doc#1 Цю періодизацію його творчости застосовують механічно <g/> , без глибокої аналізи й вичерпного зіставлення фактів <g/> .
doc#19 <p> </doc> </p><p> ( <g/> Василь Мова <g/> ) </p><p> Більш нічого </p><p> Не викроїлося <g/> , і драму </p><p> Глухими <g/> , темними рядами </p><p> На смітник земля ввижається поетові « <g/> правди й волі арештарнею <g/> » <g/> , суцільною « <g/> мертвуїцою буцигарнею <g/> » <g/> , песимізм не виявляється так яскраво <g/> .
doc#41 <p> До чоловіка заходить у кімнату молода й вродлива дівчина <g/> , його сусідка <g/> , щоб запросити його поїхати на прогулянку <g/> .
doc#59 Така <g/> , власне <g/> , та непереможна й всевладна закоханість у Галочці <g/> , яка доводить Божка до загибелі <g/> . </p>
doc#79 <p> </doc> </p><p> Шоста симфонія Чайковського сповнена передчуття смерти й відчуття тлінности всього живого <g/> , хоч композитор почував себе добре <g/> , коли писав її <g/> .
doc#84 Були Станкобуди і ХТЗ <g/> , Київторги й Гастрономи <g/> .
doc#2 Євген Маланюк зустрів її на стежці своєї « <g/> Прощі <g/> » і обдарував нас повним грації й глибини мініятюрним портретом поетки <g/> : 1 </p><p> Аж пуща зашумить волинська <g/> , </p><p> И на оксамит і злотоглав </p><p> В сап'янцях легких Лятуринська </p><p> Виходить годувати пав <g/> . </p>
doc#30 <p> </doc> </p><p> 11 травня '961 </p><p> Дорога Оксано <g/> , </p><p> без пані <g/> , хоч Ви ж таки і не пан і не панна <g/> , — голуби працювали справно і листочок Ваш приспів як чудо техніки ( <g/> хоч не будьмо невдячні й гіперкритичні <g/> , я Вашу державну пошту бороню <g/> , лист з Києва йде не повільніше <g/> , а рівно так само <g/> , як з Парижу <g/> , А ТО прошу ПАНІ2 рівно 10 днів <g/> .
doc#27 Впадає в око <g/> , що є кілька адресатів <g/> , до яких Куліш писав уперемішку обома мовами <g/> , часом українською <g/> , часом російською <g/> , без видимої причини <g/> , а подеколи були це й двомовні листи <g/> , з частиною однією <g/> , а другою частиною — другою мовою <g/> .
doc#75 Скільки дискусій про те <g/> , чи Хвильовий був комуністом <g/> , чи націоналістом <g/> , чи зрадником України <g/> , нагадують точнісінько ті дискусії <g/> , що їх провадив довгов'язий і бородатий кур'єр Антошка з Хвильовим яко керівником державного видавництва <g/> , — застерігаюся тільки <g/> , що й державне видавництво з його головним редактором Пульхерією Івановною Жохою і кур'єром Антошкою — теж не портрет установи на Сумській <g/> , 31 у Харкові <g/> , що вони теж приносять запах слова <g/> . </p>
doc#23 Твори до альманахів потрапляли випадково <g/> , здебільшого через особисті знайомства <g/> ; одні друкувалися одразу після написання <g/> , інші з запізненням на роки або й десятки років <g/> .
doc#39 Ось іде Корецька з церкви додому <g/> : « <g/> Видно було <g/> , як красувалися жита і стояли густі зелені пшениці <g/> , над якими звисали кібці й дзвеніли жайворонки <g/> .
doc#87 Задзвонили до церков — та й дзвони ж <g/> !
doc#60 Довгі роки не було навіть реґляментованого українського правопису <g/> , пізніше правопис з'явився <g/> , але бракувало правописних словників <g/> , не було та й досі нема <g/> , взагалі кажучи <g/> , синонімічного порядного словника <g/> , повного словника української мови <g/> . </p>