Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Записувати ворожі розмови й оперативно подавати записи Галицькому <g/> .
doc#2 Так наче річка почалася ледь помітним струмочком і <g/> , підсилювана дощами <g/> , зміцнювана допливами <g/> , ширшала й ширшала <g/> , невпізнанною стала <g/> , а все в тому ж напрямі бігла <g/> , до того ж наперед відчутого й накресленого моря <g/> . </p>
doc#4 А в самому характері « <g/> нової <g/> » поезії Наталі Лівицької-Холодної найбільша подібність з останніми роками творчости Ріхарда Штравса з його трагічно-спокійними й стриманими « <g/> Метаморфозами <g/> » й « <g/> Чотирма останніми піснями <g/> » <g/> ; а де в чому і з старим Ґете <g/> .
doc#5 У свої двадцять вісім років він постарівся й зневірився <g/> .
doc#6 Працівниця галерії оповідала мені <g/> , що Курилик був несамовито жадібний у спостеріганні й відтворенні всього <g/> , що він бачив навколо себе <g/> .
doc#7 Мені хочеться тільки відкрити в поезію дорогу й звичайним словам <g/> , і ще більше мені хочеться сказати <g/> , що синтакса здебільша буває далеко гнучкішою <g/> , ефективнішою і — головне — тоншою формою виведення мови з прозово-побутової інерції <g/> , ніж накопичення допотопових або фантастичних слів і словечок <g/> . </p>
doc#8 <p> Однією з причин малого впливу Петрова було те <g/> , що він стояв незмірно вище від більшости еміграції своєю культурою і самою площиною свого мислення <g/> , завжди спрямованого на синтезу <g/> , на широкі узагальнення <g/> , а не на щоденну гру амбіцій і взаємопідкопувань — чи то в приватному житті <g/> , чи то в культурі й політиці <g/> .
doc#9 І галичани зразу усвідомлюють це й приймають на себе цей почесний тягар <g/> .
doc#10 Ганцов не написав грубих томів <g/> , кількість його праць теж незначна <g/> , але його голос <g/> , коли вчений забирав його <g/> , звучав упевнено і обґрунтовано і мусів бути визнаний і прийнятий і на Україні <g/> , навіть такими старшими його колегами <g/> , як І. Зілинський3 <g/> ) <g/> , і поза Україною <g/> , де Ганцов здобув собі авторитет через виступи в німецькій науковій пресі і через особисті подорожі й контакти ( <g/> див <g/> .
doc#12 <p> Б. Чергування е—о. </p><p> 1. Пістя шелесних звуків ж <g/> , ч <g/> , ш <g/> , щ <g/> , дж і після й е чергується з о. Нормально о з'являється тоді <g/> , коли в наступному складі стояв голосний <g/> , веред яким приголосний не пом'якшувався <g/> , а саме а <g/> , о <g/> , у <g/> , и ( <g/> з старого ы <g/> ) <g/> , -ъ. Перед іншими складами зберігається е <g/> , надр <g/> .
doc#15 <p> Про реченньовий характер називних речень говорив зрештою і А. Марті ( <g/> що називав їх <g/> , як ми вже знаємо <g/> , Vorstellungsuggestive <g/> ) <g/> , хоч причин цього він шукав не в нашаруванні значень суб'єктности і пре- дикативности в головному члені речення <g/> , а радше в умовах їхнього контексту - психологічного й мовного <g/> .
doc#16 Те саме з Шевченком <g/> , який мріяв про суспільство рівних людей <g/> , про суспільство-родину <g/> , де « <g/> врага не буде супостата <g/> , а буде син і буде мати <g/> , і будуть люди на землі <g/> » <g/> , — а Донцов робить з нього ненависника і мальтретанта « <g/> гречкосіїв <g/> » <g/> , з яких Донцов хоче зробити об'єкт зневаги й глуму <g/> .
doc#17 Дія розгорталася не тільки як заперечення хуторянського існування <g/> , відстояности й традиційности хуторянського побуту <g/> , а і як своєрідна апотеоза його <g/> .
doc#18 Попри всі його місійні й месіянські промови перед народом <g/> , в які він вірив <g/> , коли говорив <g/> , і Мойсей в таємному підземеллі своєї душі знав <g/> , що ці речі не існують в історії <g/> , перевіреній розумом <g/> , вони покликані тільки почуттям і на посилу почуття <g/> .
doc#19 Три роки судовим слідчим <g/> , сім років мировим суддею <g/> , а потім <g/> , за здогадом Миколи Зерова <g/> , головою з'їзду мирових суддів — такі скупі й не наповнені живим змістом тички офіційно-урядовської біографії Василя Мови <g/> .
doc#20 Грошей за проїзд ми не платили <g/> , квитків у нас нема <g/> , але їх ніхто й не питає <g/> .
doc#22 Недурно образ ляманчського хідальґо так тривожив Хвильового й з'являвся багато разів на сторінках його писань <g/> .
doc#23 ) <g/> , при чому все ясне й радісне — далеке <g/> .
doc#24 Сьогодні — живе й славиться автором як фокус минулого й майбутнього <g/> .
doc#25 Схема ця дуже спокуслива своєю динамічністю <g/> ; одначе вона здається надто апріорною в своїй симетричності і побудованою ad hoc за зразком традиційного уявлення про розвиток мов за теорією генеалогічного дерева ( <g/> хоч Михальчук не цурався й теорії хвиль — пор <g/> .