Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Зрештою <g/> , розрізнення таке й не має істотного значення <g/> , бо початок цієї історії застав Н. не в місці народження <g/> , а в славному першопрестольному місті Харкові <g/> , і то після того <g/> , як перейшов той престол із наказу Постишева до тепер уже <g/> , виходить <g/> , другопрестольного міста Києва <g/> .
doc#1 <p> Адекватна періодизація поезій Т. Шевченка ще й досі не розроблена <g/> , а чимало непорозумінь випливає з тенденції надавати особливого значення одним періодам <g/> , водночас нехтуючи іншими <g/> .
doc#2 <p> Але для поезії це не має значення <g/> .
doc#3 Але з другого боку <g/> , зсуви в значенні т.зв <g/> .
doc#4 Для нас тут немає значення <g/> , чи в ці роки творчої перерви поетка справді не написала нічого <g/> .
doc#5 Одначе з погляду світової <g/> , а не української літератури значення « <g/> Невеличкої драми <g/> » може більше <g/> .
doc#6 Воно бо для розуміння творчости Курилика має не менше значення <g/> , ніж характер назв його картин <g/> .
doc#7 Одначе я думаю <g/> , що цю традицію можна порушити <g/> , коли цей віршик має симптоматичне значення для автора <g/> , а може і для розвитку української поезії на еміґрації <g/> . </p>
doc#8 З ентузіязмом археолога <g/> , він захоплювався рисами окремих епох <g/> , збиранням черепочків людських думок і манер поведінки <g/> , що з них творився образ доби <g/> , — і це привело його до белетристики <g/> , — спочатку жанру роману- біографії ( <g/> « <g/> Аліна і Костомаров <g/> » <g/> , незакінчений роман про Ф. Війона <g/> , оповідання про Рільке <g/> , про Ван Гоґа <g/> ) <g/> , а потім і до чистої белетристики <g/> , до того <g/> , що найкраще можна окреслити англійським словом fiction <g/> , з обома його значеннями — « <g/> вигадка <g/> » і — « <g/> белетристика <g/> » <g/> , давши тут три повісті <g/> : « <g/> Дівчина з ведмедиком <g/> » <g/> , « <g/> Доктор Серафікус <g/> » і « <g/> Без ґрунту <g/> » <g/> , та низку оповідань <g/> , що їх він хотів видати окремою книгою і довго переробляв для цього видання <g/> , — але цей намір так і не здійснився <g/> . </p>
doc#9 І от тепер « <g/> народовці вводять руський язик в доми руської інтелігенції <g/> »2. Надто велике значення мала поява журналу « <g/> Вечерниці <g/> » і обізнання на літературі <g/> , виданій на сході <g/> . </p>
doc#10 Ганцов брав активну участь у працях Харківської правописної комісії <g/> , йому належав розділ про правопис незмінних слів у проекті українського правопису <g/> , виданому 1926 р. Одначе тут він відіграв меншу роль <g/> , і його вагу тут не можна порівняти з значенням праці Олекси Синянського <g/> . </p>
doc#12 <p> в <g/> ) коли чергування спричиняє зміну значення <g/> , напр <g/> .
doc#13 Цей Бог — він живе в речах <g/> , він живе в порядку життя <g/> , і немає істотного значення <g/> , чи похвалу йому співає соловей чи півень <g/> .
doc#14 Бо <g/> , поза всім іншим <g/> , ясно <g/> , що Маланюк в українській поезії <g/> , не ставши може імператором залізних строф <g/> , став майстром — і в значенні німецького Meister <g/> , і в значенні французького maitre <g/> .
doc#15 Якщо <g/> , наприклад <g/> , ми говоримо нерідко <g/> : " <g/> Добра погода <g/> " <g/> , то ледве чи хтонебудь стане заперечувати <g/> , що тут міститься речення <g/> , бо значення наших слів майже цілком збігається з реченням <g/> : " <g/> Погода добра <g/> " <g/> .
doc#16 Очевидно <g/> , що тут може йтися тільки про сперечання чисто словесне <g/> , коли в однакові слова вкладається відмінне значення <g/> , або про дискусію позірну <g/> .
doc#17 Його основа – це боротьба двох тем <g/> , уживаючи цього терміну в тому значенні <g/> , як його вживають музики <g/> , говорячи про теми симфонії або сонати <g/> . </p>
doc#19 Літературній мові взагалі <g/> , а мові своїх творів зокрема <g/> , він надавав величезного значення <g/> .
doc#21 Він заявив <g/> , що всі інші не мають значення <g/> , а радитися я мушу з ним <g/> , а він мене знає і всі мої вимоги приймає наперед <g/> .
doc#22 Правда <g/> , в фільмі радше гори ( <g/> вулкан <g/> ) виступають ворожою стихією <g/> , а море приязною <g/> , але це не має істотного значення <g/> , бо абстрактний у часи Коцюбинського конфлікт набрав у 1950 році таких реальних обрисів <g/> , що не вимагає взагалі вмотивувань абстрактними контрастами <g/> . </p>