Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 У « <g/> Марії <g/> » використана та ж техніка <g/> , але не так напористо <g/> , з далеко більшим чуттям <g/> .
doc#4 То це смиренна покора — </p><p> Ми ж <g/> , спрацьовані <g/> , будемо ждати </p><p> тіні й ласки вечірніх крил <g/> … </p>
doc#5 Теорія протеїнів чи роман про кохання <g/> , – що ж таке <g/> , зрештою <g/> , « <g/> Невеличка драма <g/> » <g/> ? </p>
doc#6 Такою ж спрощеною монументальністю відзначаються сцени праці польських робітників “ <g/> Лісоруби в долині Оттави <g/> ” і “ <g/> Поляки в Лейкгеді <g/> ” — чотири потужні постаті робітників <g/> , що працюють на пересипанні зерна <g/> .
doc#9 <p> Розгляньмо ж тепер кожен з цих періодів зокрема <g/> , з тим щоб потім <g/> , підбивши підсумки <g/> , окреслити синхронно <g/> , які ж галицькі елементи сприйняті й засвоєні сучасною українською літературною мовою і яка їхня питома вага <g/> , а почасти й накреслити деякі ймовірні перспективи <g/> . </p>
doc#10 Тема праці — аналіза мовних особливостей білоруського тексту 15 сторіччя <g/> , не дуже вдячна через те <g/> , що досліджуваний текст — копія з старішого оригіналу літопису <g/> , до того ж копія <g/> , написана химерним правописом <g/> , що зраджує наслідування південно-слов'янських зразків <g/> .
doc#11 <p> Лишається в цьому контексті <g/> , як обіцяно <g/> , зробити відступ про монтажність будови тексту роману <g/> , відступ такого ж формально нудного характеру <g/> , як у романі був перелік зупинок венеціянського вапоретто <g/> .
doc#12 <p> Б. Чергування е—о. </p><p> 1. Пістя шелесних звуків ж <g/> , ч <g/> , ш <g/> , щ <g/> , дж і після й е чергується з о. Нормально о з'являється тоді <g/> , коли в наступному складі стояв голосний <g/> , веред яким приголосний не пом'якшувався <g/> , а саме а <g/> , о <g/> , у <g/> , и ( <g/> з старого ы <g/> ) <g/> , -ъ. Перед іншими складами зберігається е <g/> , надр <g/> .
doc#15 <p> Другий учень Потебні <g/> , передчасно померлий А. В. Попов <g/> , що присвятив спеціяльну працю називному відмінкові ( <g/> поруч із знахідним і кличним <g/> ) і висунув в ній оригінальну теорію походження двоелементного речення з двох цілком самостійних і незалежних елементів <g/> , про яку нам ще доведеться далі сказати <g/> , все ж практично не відрізняє ні називних речень <g/> , ні <g/> , тим більше <g/> , їх підтипів <g/> .
doc#16 <p> Чи ж дивно <g/> , що далі рух іде вже на виключених гальмах <g/> ?
doc#17 – Перша ж дія була дана на згущеній блискучості і барокковій переобтяженості типового пейзажу степової України з гіперболізовано-обважнілими велетенськими – соняшниками і вітряками <g/> . </p>
doc#18 <p> Азазель красномовніший і переконливіший від Аві- рона <g/> , і пазурі його докорів роздирають до кісток м'ясо душі Мойсеевої <g/> , але в сугі речі це ж аргументи Авіро- па <g/> : не поривай народ до далекої мети <g/> , не жадай від нього жертв за жертвами <g/> , дай йому жити в спокої і брати з життя стільки <g/> , скільки воно дає для задоволення <g/> .
doc#19 <p> Таку ж роздвоєність знаходимо і в загальному настрої поета <g/> .
doc#21 До того ж <g/> , у загальних рисах <g/> , це було становище літератури на захід від Збруча <g/> , і перед війною <g/> , отже <g/> , до такого становища вже звикли <g/> .
doc#22 Невже ж і оповідання Коцюбинського про те саме <g/> ?
doc#23 Тому Петренкова поезія кінчається не висловом надії <g/> , а розпачливим запитанням- констатацією <g/> : </p><p> Нащо ж мене покинули </p><p> Думи мої <g/> , думи <g/> ! </p>
doc#24 <p> А найголовніше <g/> : сюжетний кістяк історії про жінку <g/> , що втратила нареченого <g/> , а потім <g/> , за рік <g/> , закохалася в іншому і в випадкову і наглу весняну грозу злилася з ним устами на старому цвинтарі — і потім разом з новим коханим <g/> , весела і промокла <g/> , зайшла сушитись до хати автора — це ж теж не тільки складне плетиво філософських символів <g/> , а і зворушлива в своїй навіть наївності людська <g/> , просто людська новелька <g/> .
doc#25 Але такою ж мірою ці праці були й сугубо-гіпотетичні <g/> .
doc#26 Це був нарис « <g/> Головатий <g/> » <g/> , вміщений в « <g/> Отечественных записках <g/> » у жовтні того ж таки 1839 р. Головатий був видатним діячем у тій частині козацького війська <g/> , яка після знищення Січі 1775 р. пішла на службу Росії в російському війську <g/> .
doc#27 У практичних пропозиціях <g/> , що робити з містами <g/> , Куліш суперечить сам собі гга протязі двох сторінок у тому ж самому другому « <g/> Листі з хутора <g/> » ( <g/> с. 536 <g/> , 537 <g/> ) <g/> .