Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 . Н. вирішив не купувати путівку на літо <g/> . Він <g/> , бач <g/> , любив Крим <g/> . Але голову на плечах треба
doc#1 , під кінець складається враження <g/> , що він перебуває водночас усюди і ніде <g/> : драматичний
doc#2 <p> Якщо можна говорити про аскетизм у поезії <g/> , то це він <g/> . Увесь вірш - простий перелік <g/> . Жадних
doc#3 даного повідомлення <g/> . Засяг цієї зміни вужчий <g/> , він охоплює тільки іменники середнього роду і
doc#4 важко <g/> . Її підказує сам поет <g/> . Скоріше чи пізніше він дасть формулювання <g/> , в якому сам <g/> , свідомо чи
doc#5 » – камерний <g/> . Там автор шукав широкого тла <g/> , тут він волів би подати своїх героїв на абстрактних
doc#6 Курилика можна бачити вже в тому <g/> , як часто він подає на своїх картинах — і не лише
doc#7 , </p><p> Немов би спогад і знайому Веселість на устах </p><p> Він ще про весну неодцвітну В щедроті віт підняв І
doc#8 поезія взагалі <g/> ? </p><p> </doc> </p><p> Віктор Петров <g/> , він же Віктор Бер <g/> , він же В. Домонтович ( <g/> але не «
doc#9 . </p><p> Я порадився з Василем Івановичем ( <g/> так він волів <g/> , щоб ми <g/> , « <g/> наддніпрянці <g/> » — хоч ніколи над
doc#10 заходи <g/> , пороблені в ті бурхливі роки <g/> , він лишився недовершеним <g/> : вийшли томи І ( <g/> А— Ж <g/> ) <g/> , II (
doc#11 . Перший Президент молодої республіки <g/> . Він у піджаку <g/> , що явно свіжопошитий <g/> , і людина ще не
doc#12 звуків <g/> : льон <g/> , льоду <g/> , сьомий ( <g/> але семи <g/> ) <g/> , до нього <g/> , прокльону <g/> , цього <g/> , сьорбати <g/> , дьоготь <g/> ; але літ
doc#13 байронічної поеми <g/> . Цілком імовірно <g/> , що він прийшов до байронічної будови своєї « <g/> Чорної
doc#14 незаперечна <g/> , що в збірці маємо Маланюка <g/> , яким він хоче бути сьогодні і яким він був учора <g/> .
doc#15 прикмет називних речень <g/> . Правда <g/> , він не дотримується цього обмеження <g/> , і вже ряд
doc#16 1947 року надрукована стаття Донцова <g/> , в якій він дуже гостро нападає на Юрія Косача <g/> . В журналі «
doc#17 але актор не відігравав у них вирішальної ролі <g/> , він був тільки виконавцем <g/> . </p><p> З переїздом до Харкова (
doc#18 : твір Франка наскрізь оригінальний <g/> . Ключів до нього слід шукати у Франкові і в самій поемі <g/> , не поза
doc#19 твір Мови <g/> , можливо <g/> , написаний тоді <g/> , коли він уже знав <g/> , що йому небагато лишилося жити <g/> ,