Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#60 Якщо читач розкриє « <g/> Українську радянську енциклопедію <g/> » <g/> , він не знайде цього гасла <g/> .
doc#32 До цієї групи я відніс би й Михайла Безухова <g/> , хоч він різнився браком наївности <g/> , умінням добирати людей <g/> , — справжня людина на справжньому місці <g/> , — безжальністю й твердістю характеру й своїх рішень <g/> .
doc#103 , і в світовому інтелектуальному контексті <g/> , його Ім'я є знаковим для української культури <g/> . </p><p> Він не любив давати інтерв'ю — усі його розмови « <g/> для преси <g/> » можна перелічити по
doc#50 Він не принесе Вам розваги і спочиву <g/> , але він може принести насолоду глибокої мислі <g/> , розгадки гранчастих і пристрасних образів і високої співтворчої праці <g/> .
doc#6 Метафізичність світобачення Курилика можна бачити вже в тому <g/> , як часто він подає на своїх картинах — і не лише багатоепізодних — людей малими <g/> , відсуненими на бічний або задній плян або оповитими темрявою <g/> .
doc#1 У читача <g/> , що постійно переноситься із Давнього Риму до сучасного Санкт-ГІетербурґу <g/> , під кінець складається враження <g/> , що він перебуває водночас усюди і ніде <g/> : драматичний конфлікт <g/> , таким чином <g/> , набирає універсального характеру <g/> .
doc#88 Може <g/> , це й парадокс <g/> , але він точно відповідає дійсності <g/> : такої політики немає <g/> .
doc#7 Ось перша половина вірша <g/> : </p><p> Цей звід — це дерево <g/> : при ньому Не гомін слав свій шлях <g/> , </p><p> Немов би спогад і знайому Веселість на устах </p><p> Він ще про весну неодцвітну В щедроті віт підняв І світлом галяви привіт нам Зігрів і розхмар дня <g/> . </p>
doc#18 Ключів до нього слід шукати у Франкові і в самій поемі <g/> , не поза ними <g/> . </p>
doc#96 Але <g/> , мабуть <g/> , він скоро зміниться <g/> , — зокрема <g/> , коли триматися теми про телевізію <g/> , — будують сателіт <g/> , що зробить можливим пересилання з Скандінавії <g/> .
doc#10 Як і майже всі культурні заходи <g/> , пороблені в ті бурхливі роки <g/> , він лишився недовершеним <g/> : вийшли томи І ( <g/> А— Ж <g/> ) <g/> , II ( <g/> 3—Н <g/> , у трьох випусках <g/> ) і III ( <g/> О—Л <g/> , у двох випусках <g/> ) <g/> .
doc#101 премій <g/> , всенародного визнання <g/> , з тавром ворога народу і переслідуваний державою <g/> , ім'я якої він утверджував і підносив <g/> . Імперія вміє опікуватися тими <g/> , хто намагається уникнути її психологічного й
doc#26 Але й цього Шевченкові мало <g/> , і він навпрост формулює свої жадання супроти Квітки <g/> : </p><p> Співай же їм <g/> , мій голубе <g/> ! </p>
doc#27 Від Котляревського українських листів не збереглося ( <g/> правда <g/> , не збереглося від нього суго приватного листування взагалі <g/> .
doc#59 Авторові подобаються в Божкові риси біологічної сили <g/> , він надає йому може почасти перебільшено-романтичної <g/> , хоч і стриманої ззовні пристрасности <g/> .
doc#70 Винниченка боронять тим <g/> , між інщим <g/> , що короткий час він був членом партії <g/> .
doc#12 IV Б 8. </p><p> 6. У деяких словах о замість е з'являється й не після шелесних звуків <g/> : льон <g/> , льоду <g/> , сьомий ( <g/> але семи <g/> ) <g/> , до нього <g/> , прокльону <g/> , цього <g/> , сьорбати <g/> , дьоготь <g/> ; але літ — лету ( <g/> рідше — льоту <g/> ) <g/> . </p>
doc#3 Засяг цієї зміни вужчий <g/> , він охоплює тільки іменники середнього роду і тільки в формі називного відмінка <g/> , трудно тут говорити про нову <g/> , третю революцію <g/> .
doc#55 Питання « <g/> ми <g/> » він розв'язав найпослідовніше <g/> : фонетичний принцип і то так <g/> , як у його рідному Тршічу <g/> , не у Беоґраді <g/> , не в Сараєві <g/> , не в Загребі <g/> .
doc#68 <p> </doc> </p><p> Якби Василь Стус вибирав епіграф до своєї збірки поезій <g/> , що її тепер дістає читач <g/> , можливо <g/> , він вибрав би початкові рядки з поетичного циклу Лесі Українки <g/> : </p><p> До тебе <g/> , Україно <g/> , наша бездольная мати <g/> , </p><p> Струна моя перша озветься <g/> . </p>