Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#83 Заснована 1685 року Московська академія <g/> , пізніше відома під назвою Слов'яно-греко-латинської <g/> , після короткого періоду <g/> , коли нею керували греки брати Ліхуди <g/> , а потім ніхто не керував <g/> , від 1700 року фактично перейшла в українські руки <g/> .
doc#95 Харків — місто мого дитинства й молодости <g/> , я прожив там від 1914 до 1943 року <g/> , там я пройшов початкову й середню школу <g/> , університет ( <g/> що тоді функціонував під доброзвучною назвою ХПІПО — Харківський Педагогічний Інститут Професійної Освіти <g/> ) <g/> , там починалася моя викладацька праця — спершу в Газетному Технікумі <g/> , потім в Інституті журналістики <g/> , потім в Університеті ( <g/> який на той час став знову просто університетом <g/> ) <g/> , там починалася моя наукова праця <g/> , в аспірантурі й поза нею <g/> , там я дістав папірець <g/> , що я кандидат філологічних наук <g/> , і другий <g/> , що я доцент <g/> .
doc#46 Так само <g/> , геть пізніше <g/> , в п'ятдесятих роках <g/> , коли він був мешканцем Нью-Йорка <g/> , а я там згодом <g/> , від 1954 року <g/> , з'явився <g/> , ми не зустрілися ні разу як люди й друзі <g/> , тільки принагідно <g/> , за офіційними обов'язками <g/> .
doc#101 Від 1990 року праці Ю. Шевельова знаходять щораз ширшу читацьку авдиторію на Україні — виходять в університетських виданнях Харкова і Одеси <g/> , київській періодиці <g/> . </p>
doc#65 Термінологічних бюлетенів видано п'ять ( <g/> ботанічний <g/> , математичний <g/> , фізичний <g/> , технічний і медичний <g/> ) <g/> , обсягом від 24 до 82 сторінок кожний ( <g/> при чому коло однієї п'ятої місця було приділено теоретичному вступові <g/> , спрямованому проти “ <g/> буржуазних націоналістів <g/> ” <g/> ) <g/> .
doc#55 Нагадаю <g/> , що правописна конференція працювала від 26 травня до 6 червня 1927 р. <g/> , а учасниками її були 5 академіків <g/> , 28 професорів <g/> , 8 учителів <g/> , 7 журналістів <g/> , 8 письменників <g/> ; три учасники прибули з Галичини — В.Сімович <g/> , І.Свєнціцький і К.Студинський <g/> .
doc#5 Він змінився за ті небагато років <g/> , що відокремили його від « <g/> Міста <g/> » <g/> .
doc#100 А ще більше <g/> , і боронь Боже <g/> , боюся <g/> , щоб не вийшло перемальовування фасаду від « <g/> осяйних верховин комуністичного майбутнього <g/> » на те саме <g/> , тільки « <g/> незалежної України <g/> » <g/> .
doc#88 Каламбур полягає в тому <g/> , що слово « <g/> позвоночные <g/> » можно так само виводити від « <g/> позвонок <g/> » — хребець <g/> , як і від « <g/> по звонку <g/> » <g/> , після дзвінка <g/> , з дзвінком <g/> .
doc#10 <p> 1954 </p><p> ВІД АВТОРА </p><p> Українське мовознавство може пишатися багатьма справді </p><p> блискучими постатями <g/> .
doc#62 Ексод наших науковців у воєнні роки <g/> , а потім переплив більшости до Америки й Канади приніс не один творчий розум <g/> , не одну криницю накопичених знань на захід від Атлантику <g/> ; а в той час рівень знань про Україну й українські проблеми на американському континенті залишав бажати кращого <g/> .
doc#81 Дарма <g/> , що в писанні невірна рука вже виводить літери <g/> , що розбігаються або збігаються незалежно від бажання <g/> , а в машинці вони пропускаються <g/> , переставляються <g/> , плутаються <g/> .
doc#13 Цілком імовірно <g/> , що він прийшов до байронічної будови своєї « <g/> Чорної Долини <g/> » шляхами інтуїції від Байрона <g/> , а не шляхами філологічних досліджень <g/> .
doc#45 І починав розвивати власні думки <g/> , такі далекі від Буслаєва <g/> , як тільки може бути <g/> .
doc#8 <p> Однією з причин малого впливу Петрова було те <g/> , що він стояв незмірно вище від більшости еміграції своєю культурою і самою площиною свого мислення <g/> , завжди спрямованого на синтезу <g/> , на широкі узагальнення <g/> , а не на щоденну гру амбіцій і взаємопідкопувань — чи то в приватному житті <g/> , чи то в культурі й політиці <g/> .
doc#43 Але чим відмінні від білявого студента уряди світових держав <g/> , що шукають відповідей на політичні проблеми в своїх статистичних бюрах <g/> ?
doc#35 Саме ці міркування <g/> , — а не тільки дата 250-річчя з дня смерти ( <g/> З вересня 1693 <g/> ) і не тільки культ могил — спонукають нас тепер кинути хоч тоненький жмут світла на добре відому ім'ям <g/> , але мало знану своїми писаннями постать Лазаря Барановича <g/> , постать людини тієї переломової доби <g/> , що йшла від героїзму хоругов козацької революції до цинових ґудзиків царського служаки <g/> .
doc#63 <p> Якщо правда <g/> , що історія йде своєрідним припливом і відпливом <g/> , спіралею <g/> , то неоклясицизм завершував — у буквальному розумінні ( <g/> — був вершиною <g/> ) реакцію на етнографізм епігонів Шевченка — народників — від Грабовського до Кононенка й Самійленка <g/> , від Нечуя- Левицького до Грінченка й Модеста Левицького <g/> . </p>
doc#87 Краще менше жадати від життя <g/> .
doc#75 Скільки критиків Хвильового осмішили себе <g/> , бо не відчували запаху слова <g/> , не розрізняли гри від життя чи може краще сказати <g/> , гри в житті від життя без гри <g/> .