Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#41 <p> До чоловіка заходить у кімнату молода й вродлива дівчина <g/> , його сусідка <g/> , щоб запросити його поїхати на прогулянку <g/> .
doc#79 Оболонка поетизованої традиції добре приховує від стороннього ока внутрішню порожнечу й нудьгу цього життя <g/> , його внутрішню фальш і те <g/> , що за нею <g/> , – заздрість <g/> , нездорову цікавість <g/> , себелюбство <g/> .
doc#27 На практиці <g/> , коли йдеться про листування літераторів <g/> , його використовують звичайно як матеріял для побудови біографії даного письменника на рівні з документами <g/> , щоденниками <g/> , спогадами <g/> , але без уваги до специфіки епістолярних писань <g/> . </p>
doc#71 <p> </doc> </p><p> Якщо асоціювати літературні мови з тими письменниками <g/> , які їх створили й поширили <g/> , то мову старослов'янську – першу літературну мову слов'ян <g/> , скомпоновану штучно <g/> , – неможливо відокремити від особи Костянтина та – частково – Мефодія <g/> ; так само й сучасна українська літературна мова може бути пов'язана з ім'ям великого українського поета Тараса Шевченка і <g/> , до певної міри <g/> , його сучасника Панька Куліша <g/> .
doc#17 Оформлення дальших дій було побудоване на системі здеформованих павільйонів <g/> , павільйончиків і напівпавільйонів <g/> , що мали бути втіленням вбогости і скупости <g/> , міського життя часів НЕПу <g/> , його бруду й заблошичености <g/> .
doc#5 Авторові було б тепер 56 років <g/> , коли писано роман <g/> , йому було 28. Хто читає романи з продовженнями в журналах <g/> ?
doc#11 Книжка зветься « <g/> Повільність <g/> » <g/> , тут ключ <g/> , як ундера схильнии це бачити <g/> , до олюднення людського сексу <g/> , його розтваринення <g/> .
doc#2 Воно було б неможливе <g/> .
doc#18 Його родинне життя було ледве прикритою руїною <g/> .
doc#72 Воно охоплює набагато ширше коло проблем <g/> , а насамперед проблему вживання мови як засобу писемного й усного спілкування <g/> : хто її вживає <g/> , в якій функції і які є юридичні <g/> , політичні та суспільні можливості чи обмеження того вжитку <g/> .
doc#65 Його перший том <g/> , зредагований А. Кримським <g/> , 1924 <g/> , був ще тільки спробою <g/> , далеко не в усьому вдалою <g/> , але другий том <g/> , у трьох випусках <g/> , також під редакцією Кримського <g/> , 1929—1933 <g/> , і третій том <g/> , у двох випусках <g/> , під редакцією С. Єфремова <g/> , 1927—1928 <g/> , справді відповідали науковим вимогам двадцятого сторіччя <g/> . </p>
doc#6 Воно може бути спокійне <g/> , блакитне <g/> , але далеко частіше воно вибухає лявою потужного й загрозливого світла — як полярне сяйво ( <g/> “ <g/> Мерехтіння звужується навколо святощів дня <g/> ” <g/> ) <g/> , як блискавка <g/> , що роздирає хмару ( <g/> “ <g/> Зрушений громом <g/> ” <g/> ) <g/> , як містичний прорив світла крізь морок хмар ( <g/> “ <g/> Бріганська Колюмбія через чорні окуляри <g/> ” <g/> , “ <g/> Тарас Шевченко <g/> , геніальний поет і добрий маляр <g/> , записав у щоденнику про свої молоді роки <g/> : “ <g/> Самому тепер не віриться <g/> , а справді так було <g/> .
doc#44 Його опублікував 1927 р. Я. Айзеншток <g/> .
doc#82 Воно і справді не вільне від кумедности <g/> , коли людина дебютує в понадвісімдесятилітньому віці <g/> .
doc#13 Йому вистачало того <g/> , що якби його герої не були розчаровані <g/> , його поеми не були б написані <g/> .
doc#0 <p> Розв'язування світових проблем мало залежало від Н. <g/> , але йому здалося <g/> , що <g/> , скільки можливо <g/> , треба було зважити на тривожні сигнали <g/> .
doc#21 Кожний письменник міг належати також до якоїсь політичної партії чи групи або не належати <g/> , — це була б його приватна справа <g/> .
doc#103 12 квітня о 9 годині ранку в Нью-Йорку на 94-му році життя автор цього сумно-іронічного зізнання <g/> , відомий у світі мовознавець і літературознавець ( <g/> остання найповніша бібліографія його праць охоплює 872 назви <g/> ) <g/> , лауреат Національної Шевченківської премії <g/> , академік Національної академії наук України <g/> , почесний президент Української Вільної Академії наук у США <g/> , професор Юрій ШЕВЕЛЬОВ відійшов у вічність <g/> .
doc#80 <p> </doc> </p><p> 1 </p><p> Рядки Михайла Драй-Хмари в його сонеті « <g/> Лебеді <g/> » ( <g/> 1928 <g/> ) стали ніби маніфестом групи поетів <g/> , об'єднуваних традиційно під ім'ям неоклясиків <g/> , — Максима Рильського <g/> , Миколи Зерова <g/> , Павла Филиповича <g/> , Освальда Бургардта ( <g/> пізніше Юрія Клена <g/> ) і самого автора <g/> : </p><p> О <g/> , Гроно п'ятірне нездоланих співців <g/> , було близько сімдесятьох років <g/> . </p>
doc#24 Щоб сказати в ньому стільки <g/> , скільки сказано <g/> , потрібна була незвичайна композиція <g/> , своєрідна містка форма <g/> .