Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Його ґетри <g/> , його бриджі <g/> , саме добротне <g/> , німецьке <g/> , а може <g/> , колись англійське <g/> , вбрання цегляного кольору явно не були « <g/> визволені <g/> » на схід від Сяну <g/> .
doc#2 Його важко приписати тій людині <g/> .
doc#4 <p> Його — це чоловікове <g/> .
doc#5 Його філософія <g/> …
doc#6 Його знайомі оповідають <g/> , що він малював часто по 17 годин на день <g/> . </p>
doc#8 <p> Його « <g/> Доктор Серафікус <g/> » починається сценою в сквері <g/> : п'ятирічна Ірця розглядає ілюстрації в наукових книжках і питає доктора Комаху <g/> , що ці ілюстрації значать <g/> ?
doc#9 Його допомога в збиранні матеріалів для моєї книжки була дорогоцінна <g/> . </p>
doc#10 Його праця “ <g/> Описание говора с. Патют Козелецкого уезда Чериговской губернии <g/> ” <g/> , ухвалена до друку 1916 р. в “ <g/> Сборник Отделения русского языка и словесности <g/> ” Російської Академії Наук <g/> , так і не побачила світу через те <g/> , що революційні події загальмували видання <g/> .
doc#13 Його лагідь — лагідь українського ладу <g/> .
doc#14 Його вірші не відбуваються в одному місці <g/> .
doc#16 Його метода <g/> : компромітувати противника <g/> , паплюжити <g/> , обпльовувати <g/> .
doc#17 Його основа – це боротьба двох тем <g/> , уживаючи цього терміну в тому значенні <g/> , як його вживають музики <g/> , говорячи про теми симфонії або сонати <g/> . </p>
doc#18 Його родинне життя було ледве прикритою руїною <g/> .
doc#19 Його ідеал — не гармонія <g/> , а своєрідна експресіоністична неоковирність <g/> , спрямована проти надміру метричної інерції <g/> .
doc#20 Його мовчазність на ці теми говорить про його психологічні пороги <g/> .
doc#21 Його мені приділило політичне середовище “ <g/> Української трибуни <g/> ” <g/> , як воно приділило мені Зенона Тарнавського й Богдана Нижанківського <g/> .
doc#22 Його женуть злидні <g/> , і от він прибився від далекої Смірни до Криму <g/> .
doc#23 Його вірш починається констатацією <g/> , що думи покинули поета <g/> , його муза відлетіла від нього <g/> : </p><p> Думи мої <g/> , думи мої <g/> , </p><p> Де ви подівались <g/> , </p><p> Нащо мене покинули <g/> , </p><p> Чому одцурались <g/> ? </p>
doc#24 Його люди — не « <g/> шкіряні куртки <g/> » такого собі Бориса Пільняка <g/> , що навіть у революції — тільки « <g/> фукцируют <g/> » <g/> .
doc#25 Його статті публіцистичного характеру містилися в газетах і журналах “ <g/> Kurjer Wileński <g/> ” <g/> , “ <g/> Gazeta polska <g/> ” <g/> , “ <g/> Киевский телеграф <g/> ” <g/> , “ <g/> Заря <g/> ” <g/> , “ <g/> Труд <g/> ” <g/> , “ <g/> Діло <g/> ” <g/> , “ <g/> Правда <g/> ” <g/> , “ <g/> Рада <g/> ” <g/> , — звичайно в обороні української культури й мови <g/> .