Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 , Жж ( <g/> же <g/> ) <g/> , Зз ( <g/> зе <g/> ) <g/> , Ии ( <g/> и <g/> ) <g/> , Іі ( <g/> і <g/> ) <g/> , Її ( <g/> йі <g/> ) <g/> , Йй ( <g/> йот <g/> ) <g/> , Кк ( <g/> ка <g/> ) <g/> , Лл ( <g/> ель <g/> ) <g/> , Мм (
doc#7 фрази <g/> , що починається на а ( <g/> Не він це зробив <g/> , а вона <g/> ) <g/> … Такого продовження нема <g/> . Синтаксичну
doc#46 МУРу <g/> ; коли в нього просили поезію <g/> , він давав її <g/> , але сам не пропонував <g/> . У дискусіях <g/> , що
doc#18 , що знала <g/> , де земля обітована <g/> , кликала й вела до неї <g/> , була цькована і покинена своїм народом і була
doc#35 осліплювано цю могучу енергію <g/> , сковувано її <g/> , зламувано <g/> , виснажувано й зводжено нанівець <g/> .
doc#11 на шию такі рушники <g/> . Та от біда <g/> , хоч і мала <g/> , — вона <g/> , краватка <g/> , трохи посунулася праворуч <g/> . Не знаю
doc#95 моя наукова праця <g/> , в аспірантурі й поза нею <g/> , там я дістав папірець <g/> , що я кандидат
doc#56 несподівано стала дуже злободенною <g/> . Почнім із неї <g/> , хоч вона в нього зовсім не центральна <g/> . Кілька
doc#40 . Це не можливо при обмеженому розмірі її <g/> , це не можливо й тому <g/> , що в злиденних обставинах
doc#24 сім або шість років <g/> . Історія подбала за те <g/> , щоб її <g/> , цю коротісіньку еру <g/> , досить виразно
doc#9 мови плекано саме місцеву традицію і боронено її <g/> , часом пристрасно і запекло <g/> , і то протягом мало
doc#86 до ідеології вісниківства клаптів її <g/> , що їх подавав і визнавав « <g/> Вісник <g/> » або
doc#57 Радославом Жуком <g/> . Я чув оповіді про неї <g/> , і виявилося <g/> , що прощу до неї таки варт було
doc#43 здатність насолоджуватися природою й любити її <g/> , — мова йтиме хіба про раціональне збільшення
doc#42 традиційну форму <g/> , революціонізують її <g/> . Я б не здивувався <g/> , якби Осьмачка став писати
doc#79 , хоч композитор почував себе добре <g/> , коли писав її <g/> . Її прем'єра відбулася в Петербурзі 28 жовтня
doc#51 . </p><p> Звідси місія Кулішевого покоління <g/> , як він її бачить <g/> , це відродження й розквіт національної
doc#80 нього Невідкличним покликанням <g/> , але водночас вона була для нього ремеством <g/> . Як ремісник він міг до
doc#101 <p> « <g/> Я НЕ ДІЙШОВ ВЕРШИНИ ЕВЕРЕСТУ І НЕ ПРАГНУВ САМ НА НІЙ БУТИ <g/> » </p><p> У вересні 1993 року Буковину відвідав
doc#47 не стало 13 червня 1970 року <g/> . Як пише її біограф М. Данилюк <g/> , « <g/> тіло її <g/> , як це вона собі