Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 « <g/> Дозвілля <g/> » ще друкувалося <g/> , але вже фактично не розповсюджувалося <g/> , що саме там друкується — не мало вже ніякого значення <g/> , оберти всіх машин розхитувалися <g/> , уповільнювалися і завмирали <g/> .
doc#1 <p> Вона не зійде вже ніколи </p><p> Садочок твій позеленить <g/> , </p><p> Твою надію оновить <g/> ! </p>
doc#3 <p> Такий характер носила вже перша « <g/> велика синтаксична революція <g/> » <g/> , яка припала десь на 15 ст <g/> .
doc#4 <p> Головне тут у тому — вже згаданому — спостереженні <g/> , що « <g/> нові <g/> » поезії Наталі Лівицької-Холодної — це поезії її старечого віку <g/> , що почалися <g/> , коли їй було 42 роки <g/> , і набирали чимраз більшої напруги <g/> , пружносте <g/> , досконалосте й викінчености в тому довгому шляху від сорок другого року життя до теперішнього вісімдесят четвертого <g/> . </p>
doc#9 <p> Він твердить тепер всупереч своїм колишнім вимогам « <g/> наддніпрянської чистоти <g/> » й незайманости літературної мови <g/> , що літературна мова вже в принципі мусить бути діялектно многоосновна <g/> .
doc#10 Сама редакція писала <g/> , що попереду випадало б зредагувати українсько-російський словник <g/> , а вже тоді братися за російсько-український <g/> ”1 <g/> ) <g/> .
doc#11 Чи це програмове <g/> , чи від Бога <g/> , — а можна вже тепер надавати Андруховичеві якусь там найпрестижнішу нагороду <g/> , наприклад <g/> , імени Мілана Кундери або Анґеліна Прель- жокажа <g/> .
doc#14 Якщо вже оперувати цим поняттям <g/> . </p>
doc#15 У роботі Травнічка справді зібрано дуже багатий і цікавий матеріял про переродження іменних речень у дієслівні <g/> , або про їх виродження в частини дієслівних речень ( <g/> хоч велика частина цього була вже показана українськими мовознавцями - Потебнею і особливо Поповим <g/> , - про них Травнічек ніде не згадує <g/> ) <g/> ; але забувається при цьому <g/> , що поруч з цією лінією історичного розвитку могла існувати й інша <g/> .
doc#16 Не кажемо вже про бідного Сковороду <g/> , з якого наведено <g/> , правда <g/> , купу клаптів фраз <g/> , але від духу філософії якого в книжці не лишилося ані малого сліду <g/> . </p>
doc#17 Це почасти накреслювалося вже в « <g/> Золотому череві <g/> » Кроммелінка і в харківській редакції « <g/> Прологу <g/> » Боднарчука й Курбаса <g/> .
doc#18 Зрештою <g/> , вже сам час <g/> , протягом якого Франко виношував образ і тему « <g/> Мойсея <g/> » говорять виразно <g/> , що поза випадковим збігом у часі поема і революція не мають нічого спільного <g/> .
doc#20 Ба більше <g/> , сказали нам <g/> , що на поїзд претендувати ми не маємо права <g/> , але сьогодні ввечорі йде поїзд до Здолбунова <g/> , і от вам дозвіл на нього <g/> , тільки від Здолбунова це вже справа ваша <g/> , як мандрувати <g/> . </p>
doc#21 <p> У житті він завжди був сповнений думок і теорій <g/> , але був вихований у делікатності <g/> , в якій було і щось від стриманости борщівських селян ( <g/> він радо згадував свою батьківщину <g/> , він взагалі не перекреслював ні в чому свого минулого <g/> , він згадував замилувано і Борщівщину <g/> , і Загреб <g/> , і — пізніше <g/> , вже в Америці — Мюнхен <g/> ) <g/> , але було і щось від довоєнної церемонности галицького містечка чи й Львова <g/> , отой стиль галицького “ <g/> цілу-руці <g/> ” <g/> .
doc#22 <p> Чи треба сказати на кінець цього вступу <g/> , що назва безґрунтян має вже і свій переклад на офіційну світову мову і звучить там смішним словом « <g/> діпі <g/> » <g/> ?
doc#23 Два струмені романтизму — загальниковий і суб'єктивний <g/> , з одного боку <g/> , предметово-конкретний і посередньо вже <g/> , через цю конкретність суб'єктивний <g/> , 3 другого <g/> , в українській поезії сорокових років дев'ятнадцятого сторіччя були репрезентовані Петренком і Шевченком <g/> .
doc#24 Слава будівничим вогненним шумам <g/> » <g/> ) і знаменує переможний похід майбутнього в нашому сьогодні <g/> , — тоді вже не прискорено <g/> , а урочисто <g/> , величними й потужними акордами закінчується розділ <g/> . </p>
doc#26 Але коли воно вже мусить бути </p>
doc#27 <p> Пушкін <g/> , « <g/> Евгений Онегин <g/> » Усі так звані « <g/> романи <g/> » Куліша <g/> , не виключаючи роману з його дружиною ( <g/> не говоримо тут про їхнє зближення після фактичного розходження <g/> , вже в похилому віці <g/> ) <g/> , були короткотривалі <g/> .
doc#28 В науці прикметні риси клясицистичного стилю й покладеного в його основу світогляду вже усталені <g/> .