This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | , так <g/> : Н. <g/> , офіційно — громадянин Н. <g/> , народився | в | селі Пришийкобиліхвіст над ставком Вишневим |
doc#1 | собою <g/> . Цілісність його творчости вражаюча <g/> : | в | авторі « <g/> Марії <g/> » одразу впізнаєш автора « |
doc#2 | зашумить волинська <g/> , </p><p> И на оксамит і злотоглав </p><p> | В | сап'янцях легких Лятуринська </p><p> Виходить |
doc#3 | приділено порівняно недавній мініреволюції | в | синтаксі українського числівника — появі |
doc#4 | ? </p><p> </doc> </p><p> ОДИН </p><p> Я знаю <g/> , про що хочу писати ( <g/> мене ще | в | дитинстві вчили <g/> : ніколи не починай своїх |
doc#5 | книжки тепер <g/> , через 27 років після публікації | в | київському « <g/> Житті й революції <g/> » <g/> , в 1930 році <g/> . |
doc#6 | світобачення Курилика можна бачити вже | в | тому <g/> , як часто він подає на своїх картинах — і не |
doc#7 | Веселість на устах </p><p> Він ще про весну неодцвітну | В | щедроті віт підняв І світлом галяви привіт нам |
doc#8 | листа <g/> , о 8 годині вечора виїхав з свого дому | в | Мюнхені до Міттенвальдського табору <g/> , але туди |
doc#9 | . </p><p> </doc> </p><p> ПЕРЕДМОВА </p><p> Після багатьох років життя | в | Харкові я опинився 1943 р. у Львові <g/> . Звичайно <g/> , я |
doc#10 | подяку Зарядові Українського Народного Дому | в | Торонті <g/> . <g/> , за ту глибоку увагу до української |
doc#11 | , місяць січень <g/> . Перше число журналу <g/> , видане | в | Києві <g/> . На обкладинці портрет Леонида Кравчука |
doc#12 | правопису потребували б перегляду й зміни <g/> , але | в | теперішніх умовах уважаємо будь-які зміни |
doc#13 | досліджень <g/> . Попередником « <g/> Чорної Долини <g/> » | в | творчості Веретенченка був переклад |
doc#14 | ключа до історичної долі нації <g/> , лишаючися | в | сфері індивідуального <g/> . А індивідуальне <g/> , хоч |
doc#15 | окресленої синтаксичної конструкції ні | в | кого з сучасних українських мовознавців <g/> , |
doc#16 | стремління відшукати нові вартості <g/> . </p><p> Юрій Липа </p><p> | В | журналі « <g/> Орлик <g/> » за вересень 1947 року |
doc#17 | вистави – узгодження ритмів усіх образів | в | один складний <g/> , але цілісний ритм вистави <g/> . Якщо |
doc#18 | що показался десь 1896 року і звела письменника | в | труну 1916 року <g/> , змушувала тримати рахунок з |
doc#19 | кінчаються не тільки декляруванням віри | в | перемету народньої справи <g/> , але й прямим |