Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Якщо він був із породи Отелло <g/> , то вона не склала б іспит на лагідну Дездемону <g/> . </p>
doc#4 Думається <g/> , що мова тут не про те просто <g/> , що одні вірші написані раніше <g/> , а інші пізніше <g/> , це була б істина самоочевидна <g/> .
doc#5 Авторові було б тепер 56 років <g/> , коли писано роман <g/> , йому було 28. Хто читає романи з продовженнями в журналах <g/> ?
doc#7 На приклади його можна б вказати легко і в американській або англійській поезії <g/> , але не буду переобтяжувати статті іменами й назвами <g/> . </p>
doc#9 Навіть і в цих обставинах дещо з літературної мови <g/> , як вона розвивалася в Галичині <g/> , переносилося на Велику Україну <g/> , але далеко не в такому обсязі й розмірі <g/> , як це могло б бути при безпосередніх <g/> , усномовних зв'язках <g/> .
doc#10 За скромний початок хотілося б уважати цю брошуру про Всеволода Ганцова й Олену Курило <g/> . </p>
doc#11 ( <g/> Про них справи були б <g/> , звісно <g/> , окремі <g/> .
doc#12 IV Б 8. </p><p> 6. У деяких словах о замість е з'являється й не після шелесних звуків <g/> : льон <g/> , льоду <g/> , сьомий ( <g/> але семи <g/> ) <g/> , до нього <g/> , прокльону <g/> , цього <g/> , сьорбати <g/> , дьоготь <g/> ; але літ — лету ( <g/> рідше — льоту <g/> ) <g/> . </p>
doc#14 Є щось зо три спірні наголоси ( <g/> згасИш — 18 <g/> , в І з ь м у' — 51 <g/> , мовчаннЯ — 55 <g/> ) <g/> , але майже нема рядка <g/> , що про нього можна було б сказати <g/> , що його треба написати інакше <g/> .
doc#16 Якби вісниківство здобуло сьогодні державу <g/> , то воно завтра не її тло б <g/> , що з нею робити — або мусіло б удатися під крило прямовань менше голосних і менше масових <g/> , але мте виповнених змістом ( <g/> Липинський <g/> , Хвильовий і Інші <g/> , не згадуючи про чужих теоретиків <g/> ) <g/> .
doc#17 Це були вистави <g/> , сказати б так <g/> , режисерсько-акторські <g/> .
doc#19 Можливо <g/> , якби ми мали цю поему <g/> , можна було б конкретніше відповісти <g/> , як саме уявляв собі поет емансипацію своєї сторозтерзаної батьківщини <g/> .
doc#21 Кожний письменник міг належати також до якоїсь політичної партії чи групи або не належати <g/> , — це була б його приватна справа <g/> .
doc#22 Легко було б показати <g/> , наприклад <g/> , як гірське село зберігає свій суворо-ідилічний патріархальний побут <g/> , в той час <g/> , як приморське село зазнає спокус і розкладу нового європейського світу <g/> .
doc#23 Там <g/> , в годы забав <g/> , </p><p> Ребяческой резвости полный <g/> , </p><p> Я видел <g/> : синела <g/> , шумела вода <g/> , — </p><p> Далеко <g/> , далеко <g/> , не знаю куда <g/> , </p><p> Катились все волны да волны <g/> , </p><p> опис дівчини в Козлова ( <g/> « <g/> Графине Завадовской <g/> , урожденной Влодек <g/> » <g/> , 1832 <g/> ) <g/> : </p><p> Твоя красою блещет младость <g/> ; </p><p> Ты на любовь сердцам дана <g/> , </p><p> Светла <g/> , пленительна <g/> , как радость <g/> , </p><p> И <g/> , как задумчивость <g/> , нежна — </p><p> дуже близькі до Петренка абстрактністю образу ( <g/> жаден маляр-реаліст не спромігся б відтворити ці пейзажі <g/> , цей портрет за описами поетів <g/> ) <g/> , використанням слів <g/> , що позначають родові поняття ( <g/> птахи <g/> , метелики <g/> , ліси <g/> , хвилі <g/> , краса — взагалі <g/> ) <g/> , емоційністю порівняння й епітета і — постійною проекцією всього на настрій і душу поета <g/> .
doc#24 діялектична і сповнена історизму <g/> , а водночас по-своєму телеологічна <g/> , — бо вона не відкидає ідеї закономірности в історичному розвитку <g/> : згадаймо характеристику історичного циклу в « <g/> Найменням -— Жінка <g/> » <g/> , даного в образах річного круговороту природи <g/> : дике свавілля орд восени <g/> , задубілість зимового сну — і розквіт культури весняною яблуневою заметіллю — і пора зрілости <g/> , коли життя « <g/> складає до сонця многострунну хвалу <g/> » і вистигають плоди і нові орди розкошланих бранок <g/> , шалапуття й тривоги — і далі новий цикл ( <g/> згадаймо ідею циклічносте в Тичини — « <g/> В космічній оркестрі <g/> » <g/> ) — яка б не була ця філософія « <g/> Вертепу <g/> » <g/> , але вона підкупає тим <g/> , як широко захоплює вона життя <g/> , як жадібно всотує всі звуки й барви довкілля <g/> , як не цурається найбільших протиріч <g/> , як усюди й скрізь прокладає шлях ЛЮДИНІ <g/> . </p>
doc#25 Але й тут не слід цього перебільшувати <g/> , бо в ( <g/> 5 <g/> ) iвін зрікся деяких основних тверджень з ( <g/> 1 <g/> ) <g/> , і <g/> , отже <g/> , вся споруда вимагала б солідної перебудови <g/> , яка ніколи автором не була виконана <g/> .
doc#26 Вона починалася словами <g/> : « <g/> По мові — передмова <g/> ; можна б і без неї <g/> » <g/> .
doc#27 Свідчення про це в його листах численні <g/> : « <g/> Коли б тільки вийшло по-моєму <g/> , зробив би я так <g/> , що й німі в мене б заговорили <g/> ; давав би я тільки зерно на посів <g/> , а орали б <g/> , сіяли <g/> , жали й молотили б у мене люде <g/> , і було б у мене в засіках завсегда повно <g/> » ( <g/> до Тарновського <g/> , 1856 <g/> ) <g/> .
doc#28 <p> На цьому можна було б ці короткі зауваги закінчити <g/> , але доводиться зробити ще одне застереження <g/> : найдоцільніше було б подати перші 5 статтів у тому порядку <g/> , в якому вище перелічені імена поетів <g/> , членів п'ятірки <g/> .