Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 ворожі вислови <g/> , батьківщина подарує <g/> , але приписувати іншому те <g/> , чого він не казав <g/> , не
doc#2 гусел і прийти кінець-кінцем до пастелевої <g/> , але вже многобарвности пишної веселки <g/> .
doc#4 , knieen <g/> , beten <g/> , </p><p> Und dem alten Gott vertraun <g/> ! — </p><p> але вже Фавст наказує переселити старих <g/> , а
doc#5 на фразу про красу зоряного неба відповідає <g/> : – Але бачите Великий Віз <g/> ? Де воли з нього <g/> ? Випряжені <g/> .
doc#6 , пересічно беручи <g/> , далеко більшого розміру <g/> . Але важливіше те <g/> , що в деяких з них <g/> , хоч вони аж ніяк
doc#9 виразно позначається його діялектна стихія <g/> . Але і таких словників у нас цілком нема <g/> , коли не
doc#10 обох належить до розмірно недавнього часу <g/> , але в хуртовині подій на Україні загубилася
doc#11 на троє питань <g/> : одне Гай <g/> , друге Го <g/> , третє — Го <g/> , але інше <g/> . </p><p> За рамку для роману про Венецію править
doc#12 , пір'я <g/> , подвір'я <g/> , довір'я <g/> , матір'ю <g/> , узгір'я <g/> ; але <g/> : брязкіт <g/> , буря <g/> , буряк <g/> , гарячий <g/> , говорю <g/> , курю <g/> ,
doc#13 Чому радісно <g/> ? Хіба вже кіз не було своїх у татар <g/> ? Але це радість руйнування українського <g/> , Божого <g/> ,
doc#15 " <g/> назви вулиць <g/> , титули на книжках і т. ін <g/> . " <g/> ; але ці називні відмінки на думку автора не
doc#16 ) <g/> , що виростає з народу і <g/> , хоч стоїть над ним <g/> , але близька йому <g/> . Саме такі ідеали оспівував
doc#17 плавкістю рухів рук на тлі темної сукні <g/> ; але пальці ще мовчать <g/> ; у 3 відслоні <g/> , коли вона повна
doc#18 він хоче зробити програму щастя в не-діянні <g/> . Але приходить лист від невірної коханої <g/> ,
doc#19 Тараса Шевченка як « <g/> лицаря слободи <g/> » <g/> . Але незламности мало <g/> . Коли життя перетворюється
doc#21 Борецький <g/> . Усе це відбулося не дуже ефективно <g/> , але зовсім мирно <g/> . Націоналісти традиційного
doc#22 нічого спільного з політикою або пропагандою <g/> , але за цією простою сценою й лаконічними словами
doc#23 , кудрі - будні <g/> , готова - доля <g/> , світ - Дніпр <g/> . Але уважний погляд викриває <g/> , що в поезіях Петренка
doc#24 того <g/> , як автор перестрибнув через могилу <g/> . Але стеблинку за стеблинкою зриває автор з могил <g/> , —
doc#25 , коли порівнює фотографії різних років <g/> , але кожного завтра вона думає <g/> , що дорівнює собі