Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Автором головної стратагеми був Сергій Левченко <g/> , викладач Харківського університету <g/> , допоміжну <g/> , але важливу пораду подав Володимир Цебенко <g/> , з педінституту <g/> .
doc#1 Цілісність його творчости вражаюча <g/> : в авторі « <g/> Марії <g/> » одразу впізнаєш автора « <g/> Причинної <g/> » і « <g/> Катерини <g/> » <g/> .
doc#2 Тільки опис <g/> , жадних висловів почуття <g/> , не казавши вже про « <g/> я <g/> » автора <g/> .
doc#3 До всього іншого автор був буржуазний націоналіст <g/> .
doc#4 <p> Істотна різниця між романом і « <g/> щоденником <g/> » — та <g/> , що в романі автора може не бути <g/> , — не бути як літературного образу <g/> , в щоденнику він неодмінно присутній <g/> , і одна з читацьких насолод саме в тому <g/> , щоб цей образ камінчик по камінчику складати <g/> , відтворювати й приміряти до себе <g/> : чи він <g/> , автор <g/> , — такий <g/> , як я <g/> ?
doc#5 Раз <g/> , тільки раз автор вивів своїх героїв на коротку мить до Андріївської церкви <g/> , але і тут не показав самої церкви <g/> : « <g/> Широчезними залізними сходами вони увійшли на тахльовану паперть церкви <g/> , що стояла щільно над урвищем горба <g/> .
doc#6 Історія європейської іміграції до Північної Америки <g/> ” ( <g/> видана посмертно і впорядкована видавництвом “ <g/> Тундра <g/> ” <g/> ) починається словами автора — “ <g/> Як історичний маляр <g/> , я <g/> …
doc#7 Одначе я думаю <g/> , що цю традицію можна порушити <g/> , коли цей віршик має симптоматичне значення для автора <g/> , а може і для розвитку української поезії на еміґрації <g/> . </p>
doc#8 Авдиторія була потрясена Грандіозністю скрупульозної праці <g/> , що її перевів автор <g/> » <g/> .
doc#9 <p> Автор сподівається <g/> , що все-таки ця книжка буде корисна читачеві <g/> .
doc#10 <p> 1954 </p><p> ВІД АВТОРА </p><p> Українське мовознавство може пишатися багатьма справді </p><p> блискучими постатями <g/> .
doc#11 Поезію вільної України відкриває Ігор Римарук <g/> , прозу вільної України — « <g/> Рекреації <g/> » Юрія Андруховича <g/> , яку редакція назвала повістю <g/> , а автор — « <g/> штучкою <g/> » <g/> .
doc#12 <p> В дужки береться також прізвище автора й назва твору після цитат <g/> , напр <g/> .
doc#13 « <g/> Двигтить <g/> , жахтить вогненний кратер <g/> » <g/> , — кратер просто недобре в образі пожежі українського села <g/> , тим більше <g/> , що автор залюбки використовує льокальні образи — метафори й порівняння <g/> , взяті з осередку подій <g/> , — приміром <g/> , дим — мов чужий <g/> , татарський прапор <g/> , місяць — як турецький молодик <g/> . </p>
doc#14 У випадку Маланюка критикові не йдеться ні про повчання автора чи читачів <g/> , ні про коментування <g/> , ні тим більше про функцію акушерки <g/> .
doc#15 " <g/> ; але ці називні відмінки на думку автора не заслуговують на увагу і розгляд <g/> , бо це - неповні речення <g/> , паралельні до відповідей на запитання типу Хто йде <g/> ?
doc#16 <p> В одній статті говориться <g/> : Він — « <g/> автор брошури <g/> …
doc#18 Усі радянські франкознавці як один хочуть бачити в поемі реакцію автора на революцію 1905 року <g/> : « <g/> Ідейним поштовхом до написання поеми " <g/> Мойсей <g/> " були для Франка революційні події в Росії і на Україні 1905 р.» <g/> , — у формулюванні Каспрука <g/> .
doc#19 А що « <g/> Козачий кістяк <g/> » став хрестоматійним і <g/> , власне <g/> , єдиним широковідомим з-поміж усіх творів Мови <g/> , то й не дивно <g/> , що ці погляди сприймано за погляди автора взагалі <g/> .
doc#21 Домонтович виголосив радикальну програму про те <g/> , що редакція може робити з рукописами <g/> , що хоче <g/> , а автори <g/> , коли схочуть <g/> , можуть потім протестувати post factum <g/> , ніхто на це не звертатиме уваги <g/> , після чого він теж нічого не робив <g/> . </p>