Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Зрештою <g/> , розрізнення таке й не має істотного значення <g/> , бо початок цієї історії застав Н. не в місці народження <g/> , а в славному першопрестольному місті Харкові <g/> , і то після того <g/> , як перейшов той престол із наказу Постишева до тепер уже <g/> , виходить <g/> , другопрестольного міста Києва <g/> .
doc#9 <p> </doc> </p><p> ПЕРЕДМОВА </p><p> Після багатьох років життя в Харкові я опинився 1943 р. у Львові <g/> .
doc#10 <p> 10. Пленум Правописної комісії в Харкові <g/> .
doc#12 <p> Правила <g/> , що їх зведення подаємо тут <g/> , спираються <g/> , не запроваджуючи будь - яких змін <g/> , на так званий « <g/> Харківський <g/> » правопис <g/> , ухвалений до вжитку 1928 р. <g/> , після того <g/> , як його докладно обговорила Всеукраїнська Правописна Конференція і зредагував один з найвидатніших і найавторитетніших українських мовознавців—Олекса Синявський <g/> , і на складений на основі цього правопису « <g/> Правописний словник <g/> » Г. Голоскевича ( <g/> Видання сьоме <g/> , Харків — Київ <g/> , 1930 <g/> ) <g/> .
doc#15 - Харків <g/> , 1928. - Р. 1. - С. 35-68. </p><p> ЕФРЕМОВ А. Ф. </p><p> ЯЗЫК романа Н. Г. Чернышевского « <g/> Что делать <g/> ?
doc#17 <p> З переїздом до Харкова ( <g/> 1926 <g/> ) Курбас ускладнює свої завдання <g/> .
doc#19 Може систематичні розшуки в архівах Кубанщини <g/> , Харкова ( <g/> де Мова провів студентські роки <g/> ) <g/> , Одеси ( <g/> де жив Комаров <g/> , зацікавлений у літературній спадщині Мови <g/> ) <g/> , Києва <g/> , Ленінграду ( <g/> цензурна управа <g/> ) зможуть виявити цікаві речі <g/> .
doc#20 В. Немировича-Данченка <g/> , що тоді гастролював у Харкові з « <g/> Корневільськими дзвонами <g/> » й « <g/> Карменсітою й солдатом <g/> » <g/> , — обидві вистави — спроби оновити заяложених « <g/> улюбленців публіки <g/> » — оперету Планкета і оперу Бізе <g/> .
doc#22 Є тут трохи напруженої дії <g/> , розділи кінчаються кульмінаціями <g/> ; є дещо « <g/> потоку свідомосте <g/> » в стилі Джойса <g/> , трохи загадковосте « <g/> російської душі <g/> » <g/> , але і деякий фактаж про Харків років війни <g/> .
doc#29 Згодом <g/> , 1925 р. <g/> , його переведено до Харкова <g/> , і він став театром всеукраїнським <g/> .
doc#31 Цікавий читач знайде бібліографію в другому томі праці А. Лейтеса і М. Яшека « <g/> Десять років української літератури ( <g/> 1917—1927 <g/> ) » <g/> , Харків <g/> , 1928 <g/> , на сторінках 323 — 356 <g/> , тридцять чотири сторінки петитом <g/> .
doc#32 Він мав домочок на Лермонтовській вулиці в Харкові <g/> , на самому краю міста <g/> .
doc#37 Публікація мовознавчих праць обмежувалася на тому <g/> , що було написане перед війною — невеличка монографія про генезу називного речення в новітній українській літературній мові ( <g/> 1947 <g/> ) <g/> , розділи з праці про вплив Галичини на розвиток української літературної мови останніх двох століть — перше писане ще в Харкові <g/> , друге у Львові <g/> .
doc#38 Чи не ближчий до істини був Зеров <g/> , коли писав <g/> , що « <g/> й Київ <g/> , і Харків <g/> , по суті <g/> , провінція <g/> , і культурні цінності одержують з других рук <g/> » <g/> , — хоч навіть про пізніший час <g/> ?
doc#40 Для фонетики і граматики це є книжка Олекси Синявського « <g/> Норми української літературної мови <g/> » ( <g/> Харків <g/> , 1931 <g/> ; друге видання — Львів <g/> , 1941 <g/> ) <g/> ; для лексики — « <g/> Російсько-український словник <g/> » Української Академії Наук <g/> , якого вийшло шість книжок ( <g/> Том І <g/> : А—Ж <g/> ; том II в 3 книжках <g/> : 3—Н <g/> ; том III в 2 книжках <g/> : О—П. Київ <g/> , 1924-1932 <g/> ) <g/> .
doc#45 На ті часи та ще в провінційному Харкові такий крок мусів бути дуже болючим <g/> .
doc#46 На його знімках <g/> , які трапили мені до рук геть пізніше <g/> , — він мені не здавався ані Гераклом <g/> , ані Прометеєм <g/> , радше якимсь вірменином із тих <g/> , що сиділи <g/> , чекаючи на клієнтів <g/> , у Харкові на Миколаївському майдані <g/> , постукували щітками об свої дерев'яні скриньки й закликали громадян чистити в них черевики <g/> .
doc#51 Тим то не можна відокремити імен Івана Зілинського ( <g/> 1879-1952 <g/> ) й Василя Сімовича ( <g/> 1880-1944 <g/> ) <g/> , що працювали у Львові <g/> , Кракові й Празі <g/> , від імен Синявського <g/> , Ганцова <g/> , Курило й Бузука <g/> , що працювали в Києві <g/> , Харкові <g/> , Одесі й Мінську <g/> .
doc#52 І коли сьогодні Львів має сильніший хребет в опорі русифікації <g/> , ніж Київ чи Харків <g/> , це не можна не зв'язати з тим <g/> , що там діяв Донцов <g/> .
doc#53 Форми інфінітива на -ть і 3-ї особи на -а <g/> , правдоподібно <g/> , були даниною тим діялектам <g/> , з якими Потебня стикався в дитинстві — Роменщина або в дорослому віці — Харків <g/> .