Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Зрештою <g/> , розрізнення таке й не має істотного значення <g/> , бо початок цієї історії застав Н. не в місці народження <g/> , а в славному першопрестольному місті Харкові <g/> , і то після того <g/> , як перейшов той престол із наказу Постишева до тепер уже <g/> , виходить <g/> , другопрестольного міста Києва <g/> .
doc#0 Навіть у геть східному Харкові далася взнаки катастрофа на заході <g/> .
doc#0 До Харкова поранених не везли <g/> , вони гинули далі на захід <g/> , тільки хвилі цивільних утікачів <g/> , особливо євреїв <g/> , безглуздих у своїх хутрах у липневі спеки <g/> , приносили до нібито мирного міста воєнну тривогу й приреченість живих <g/> . </p>
doc#0 <p> Красний Лиман </p><p> Сказати про втечу з Харкова було легше <g/> , ніж утекти <g/> .
doc#0 А Н. хотів виїхати з Харкова <g/> , але зовсім не мав бажання заїхати бозна-куди <g/> , звідки не буде вороття <g/> .
doc#0 Н. виїде « <g/> дачним <g/> » поїздом до Шебелинки або далі по краснолиманській лінії <g/> , потім повернеться якнайнепомітніше до Харкова і вже не піде додому <g/> .
doc#0 <p> Перше <g/> , що Н. хотів зробити й зробив <g/> , було написати листівку до родини в Харкові <g/> .
doc#0 Н. мав зустріти нову владу в Харкові <g/> .
doc#0 14 жовтня Н. виїхав — знову тим самим поїздом <g/> , але тепер у напрямі до Харкова <g/> .
doc#0 Але цього разу пасажирів не було <g/> , ніхто не лагодився до приреченого Харкова <g/> .
doc#0 <p> Шаркоф </p><p> Не шкодило б розписати тут історію Харкова й українців Харкова за майже півтора року німецької окупації <g/> .
doc#0 <p> Шаркоф </p><p> Не шкодило б розписати тут історію Харкова й українців Харкова за майже півтора року німецької окупації <g/> .
doc#0 А тепер їх підкуповували харчовим утриманням <g/> , що у виголоднілому й бездомному Харкові важило дуже і дуже багато <g/> . </p>
doc#0 Харків лежав у прифронтовій смузі <g/> .
doc#0 ( <g/> Цивільні німці <g/> , які пробували осісти далі на захід <g/> , до Харкова не заїздили <g/> .
doc#0 У самому Харкові утворився невеликий німецький цвинтар <g/> , коло педагогічного інституту ( <g/> де тепер Опера <g/> ) <g/> .
doc#0 Він ішов східним боком <g/> , з рогу бачив жвавий рух <g/> , незвичайний у порожньому <g/> , зальодоватілому Харкові <g/> , і перейшов на лівий бік вулиці <g/> .
doc#0 Твір Стравинського — 1913 року <g/> , гітлерівці Харкова — 1941 року <g/> .
doc#0 А чи не було так само в дії тих червоних партизанів <g/> , які висаджували Хрещатик у Києві чи Палац піонерів у Харкові <g/> ? </p>
doc#0 <p> Так чи так <g/> , усіма забута насолода убивством на Пушкінській у Харкові не сприяла « <g/> дружбі народів <g/> » <g/> , німецького й українського <g/> .