This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 | народженням Василя — прибув з румунської тоді | Буковини | ( <g/> 1923 <g/> ) на західноканадські прерії <g/> , — молодший |
doc#6 | коренився в провінційності української | Буковини | ( <g/> яку він знав через українських піонерів у |
doc#9 | великої України-Руси — така сама частина <g/> , як | Буковина | <g/> , Київщина <g/> , Полтавщина <g/> , Херсонщина <g/> » <g/> , — і робив |
doc#9 | з'їзд РУП2. Ще важливіше <g/> , що в Галичині й | Буковині | скупчувалася майже вся видавнича діяльність |
doc#25 | недостатні <g/> , особливо щодо говірок Галичини <g/> , | Буковини | й Закарпаття <g/> , але завжди ґрунтовні на фактах <g/> . |
doc#27 | , взаємини підросійської України з Галичиною й | Буковиною | і виховання української людини <g/> . В усьому цьому |
doc#40 | більших спрощень <g/> , наприклад <g/> , на Херсонщині і в | Буковині | здебільшого давальний і місцевий відмінки |
doc#40 | . Середнє л <g/> , характеристичне для Полтавщини <g/> , | Буковини | <g/> , частково — Полісся й Закарпаття <g/> , |
doc#72 | становищі <g/> ; коло 13% у Східній Галичині й | Буковині | <g/> , приєднаній до Австрії <g/> , втішалися порівняно |
doc#72 | українською <g/> . ( <g/> Леся Українка писала 1900 р. про | Буковину | <g/> : “ <g/> Главный город этой провинции Черновцы |
doc#72 | селянське об'єднання <g/> . </p><p> В Галичині й на | Буковині | <g/> , що належали до Австрії <g/> , діяла відносно |
doc#72 | інституцій ( <g/> Dareste 430 <g/> ) <g/> . На | Буковині | українці складали абсолютну більшість на |
doc#72 | пересипали її виразами з місцевих говірок <g/> . </p><p> | Буковина | 1900 р. мала шість періодичних видань <g/> : “ |
doc#72 | 1900 р. мала шість періодичних видань <g/> : “ <g/> | Буковина | <g/> ” ( <g/> 1885 <g/> ) <g/> , орган народовців <g/> , що тоді виходила |
doc#72 | ) <g/> , москвофільський тижневик <g/> ; “ <g/> Православная | Буковина | <g/> ” ( <g/> 1893 <g/> ) <g/> , двотижневик <g/> , і “ <g/> Народный ВЕСТНИК <g/> ” ( |
doc#72 | у перший рік — 799 <g/> , з яких 625 жили в Галичині <g/> , 32 в | Буковині | <g/> , а 101 на підросійській Україні <g/> ; за соціальним |
doc#72 | її саму в собі <g/> , то преса в Галичині <g/> , а особливо на | Буковині | <g/> , була недорозвинена — партійне розгалуження |
doc#72 | Наукового товариства ім <g/> . Шевченка <g/> ” та “ <g/> | Буковина | <g/> ” <g/> . Вони <g/> , без сумніву <g/> , якоюсь мірою впливали й на |
doc#72 | , 924 читальні та 1248 бібліотек ( <g/> ЕУ 2 <g/> , 2366 <g/> ) <g/> . </p><p> На | Буковині | 1896 р. була 131 українська початкова школа та |
doc#72 | українського населення в Галичині й на | Буковині | <g/> , однією з найвпливовіших груп суспільства |