This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | відвоювати будинок для « <g/> Просвіти <g/> » | трохи | на схід від Пушкінської <g/> . Але просвітяни чи |
doc#1 | навіть коротший за будь-який інший <g/> , бо тривав | трохи | більше року <g/> . Обірвала його поетова смерть <g/> . |
doc#4 | , не політичної <g/> , а інтимної <g/> , але якої <g/> ? </p><p> Є часом і | трохи | « <g/> політики <g/> » з особистої перспективи — |
doc#4 | авторки того часу <g/> , від кокетної й може | трохи | самовпевненої панночки до мудрої й |
doc#4 | » поезіями і « <g/> новими <g/> » відтворюємо шлях від | трохи | розбещеної й трохи легковажної панночки до |
doc#4 | » відтворюємо шлях від трохи розбещеної й | трохи | легковажної панночки до повновартісної |
doc#4 | крізь мене й не бачать <g/> , </p><p> і тепло <g/> , що за всі роки </p><p> | трохи | простигло наче <g/> … </p><p> Присутність <g/> … і тільки <g/> , </p><p> а в все |
doc#4 | походження <g/> . </p><p> В одному вірші поетка навіть | трохи | наївно питає <g/> : </p><p> А так хочеться знати <g/> : чи вишні </p><p> на |
doc#5 | Шквал пристрасти пронісся <g/> . Він не потривав хоч | трохи | довшого часу <g/> . Славенко повертається до своїх |
doc#5 | що ми силкуємось розв'язати <g/> , завжди лишається | трохи | менший х <g/> , а в ньому знову ще менший <g/> , і так до без |
doc#5 | ідеологією вкрай наївні <g/> . Клясова боротьба ані | трохи | не цікавить Юрія Олександровича <g/> . Матеріялізм |
doc#6 | хоче сказати <g/> , — так <g/> , це мило <g/> , це людяно <g/> , часом | трохи | смішно <g/> , посміхнися <g/> , глядачу <g/> , — але на цьому |
doc#6 | посунути одного з намальованих на ній хлопців | трохи | вправо <g/> . Але маляр воліє лишити частину його |
doc#8 | і белетристичних <g/> . Я дозволю собі процитувати | трохи | довгу <g/> , але яку ж яскраву ( <g/> і суб'єктивну <g/> ) |
doc#9 | зовсім відмінний від Сімовича <g/> . Не було в ньому | трохи | задерикуватої доброзичливости дяді Васі <g/> , |
doc#9 | . Про його розміри говорить захоплений <g/> , хоч і | трохи | пересаджений <g/> , вигук Г. Верхратського <g/> : « <g/> Русь |
doc#9 | українці вийти поза свою тісну межу і навчитись | трохи | і від нас <g/> . В той лише спосіб може вироблятися |
doc#9 | від того <g/> , що справа в А. Кримського | трохи | звужена <g/> , бо не тільки писання <g/> , а й інші сфери |
doc#9 | далеко важливіші речі сперечатися <g/> , але це ні | трохи | не пошкодить нам іти до однієї мети вкупі <g/> , і такі |
doc#9 | халупках без світу й повітря <g/> . Правда <g/> , мова ніби | трохи | відмінна <g/> , але се природна зміна <g/> , як і те <g/> , що з ним |