This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | місті Харкові <g/> , і то після того <g/> , як перейшов | той | престол із наказу Постишева до тепер уже <g/> , |
doc#0 | Сцена — ніби пародія з якоїсь п'єси Корнійчука <g/> , | той | стиль <g/> . Перша зустріч буде за три дні <g/> . Сьогодні |
doc#0 | , денікінці захопили місто і другого дня | той | табір відкрили для оглядин <g/> , і батьки |
doc#0 | Галицького <g/> . </p><p> Стратагема їхнього авторства в | той | Сорок чорний рік була така <g/> . Н. виїде « <g/> дачним <g/> » |
doc#0 | в Празі в кінці двадцятих років <g/> . Інститут | той | <g/> , до речі буде нагадати <g/> , носив ім'я Михайла |
doc#0 | свої картки <g/> . Була не його провина <g/> , що зникав | той | <g/> , для кого картки готувалися <g/> . Остмарк ( <g/> східна |
doc#0 | запрошував Н. ще зі Львова <g/> , ше з Штрасгофу <g/> . Але | той | мало не спокусився був закликом від Мірчука <g/> . |
doc#0 | , народу <g/> , що породив Швейка <g/> , хто знає <g/> , може <g/> , | той | факт <g/> , що Прага майже неторкана лишилася й у |
doc#1 | засоби не менш революційні <g/> , особливо як на | той | час <g/> . Вульгаризми в поемі вилучені майже цілком |
doc#1 | миє <g/> . </p><p> Стоїть старий <g/> , похилився <g/> , </p><p> Мов козак | той | зажурився <g/> . </p><p> Загалом кажучи <g/> , це порівняння |
doc#1 | тоді <g/> , коли з'явиться апостол правди і науки <g/> . А | той | <g/> , опираючись на всіх « <g/> доброзиждущих <g/> » і « <g/> чистих |
doc#1 | безсмертність України <g/> , він знову повторює | той | же рядок <g/> : </p><p> Минуло все <g/> , та не пропало <g/> , — </p><p> а після |
doc#2 | з передостаннього вірша книги <g/> : </p><p> Молодий <g/> , немов | той | Ченек <g/> : </p><p> капелюх набАкир <g/> , </p><p> на плечі кабат зелений |
doc#2 | моря в слов'янському фолкльорі <g/> , схожий на | той | ледь помітний струмочок <g/> , що багато з нас |
doc#2 | ми <g/> . Хіба тік би Дунай до Чорного моря <g/> , якби не | той | струмочок <g/> , — можуть відповісти нам наші |
doc#4 | ? Які саме <g/> ? Я не робитиму тут спроби відбудувати | той | образ « <g/> автора <g/> » з « <g/> щоденника <g/> » Наталі |
doc#4 | цілий світ <g/> . </p><p> А ще страшніш — пізнати <g/> , що милий </p><p> не | той | став <g/> , а може й не був таким <g/> , </p><p> якого без тями ввесь |
doc#4 | , </p><p> і пробачення нам не буде <g/> , милий <g/> , </p><p> ні по цей <g/> , </p><p> ні по | той | бік <g/> . </p><p> ( <g/> « <g/> Жаль <g/> » <g/> ) </p><p> Овідій міг не хотіти знати <g/> , що |
doc#4 | всіма цими апокаліптичними візіями ховається | той | дитячий страх <g/> , що його так добре відтворив у |
doc#4 | : не плач <g/> , люби <g/> ! </p><p> Хто ж за мене багатший </p><p> по цей і по | той | бік <g/> ? — </p><p> ( <g/> « <g/> Мій світ <g/> » <g/> ) </p><p> бік чотирьох стін |