This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | полиці <g/> . Але другу Галицький приніс уже з | собою | <g/> : була тоді нова постанова уряду про стипендії |
doc#0 | віталося ідеологізованим гайль Гітлер <g/> . Між | собою | комітетники ім'ям Гітлера <g/> , звичайно <g/> , не |
doc#1 | складніша <g/> . Т. Шевченко завжди залишався самим | собою | <g/> . Цілісність його творчости вражаюча <g/> : в авторі |
doc#1 | повіяло <g/> . Зима <g/> ! </p><p> Метафора холодного вітру <g/> , сама | собою | не надто оригінальна <g/> , перша натякає на |
doc#1 | образів <g/> , здавалося б <g/> , зовсім не пов'язаних між | собою | <g/> , — калини та явора <g/> , качки з каченятами <g/> , дівчини |
doc#1 | він мовби вступає у відкриту полеміку із самим | собою | минулорічним <g/> , пишучи <g/> , що зміна соціяльного |
doc#1 | досягнуто <g/> , проблема України вирішиться сама | собою | <g/> . Тепер проблема України і її визволення |
doc#2 | , завойовуючися крок за кроком і ведучи з | собою | збагачення формальних засобів <g/> . Поступово |
doc#2 | несміливі нові ноти <g/> . Але вони негайно ведуть із | собою | нові епітети <g/> : ніжна рожевість <g/> , Божа синь <g/> , |
doc#2 | . </p><p> Ніжність <g/> , дівчина <g/> , усміх <g/> , казка ведуть з | собою | фолкльор <g/> . Стилізації літопису й сумнівного в |
doc#2 | у найрізкіших дисонансах <g/> . </p><p> Т а к а музика веде за | собою | молитву <g/> , молитву про те <g/> , щоб була честь — зброї <g/> , |
doc#3 | рівні <g/> , а морфологічно та синтаксично становив | собою | досить безформну масу різних уламків різних |
doc#3 | числівником <g/> , співіснували і змагалися між | собою | два морфолого-синтаксичні зразки — один |
doc#4 | часу і минущість усього <g/> , включно з самим | собою | <g/> . І <g/> , нарешті <g/> , контраст двох груп поезій |
doc#4 | у Біблії <g/> , сповнене страждання <g/> , але він не має за | собою | трагічної вини <g/> , і Бог переслідує його не за |
doc#4 | за означущення поетичного слова визначає | собою | ввесь поетичний стиль пізньої поезії Наталі |
doc#4 | . Ця поезія — це <g/> , власне <g/> , вже постійний діялог з | собою | <g/> , і він не може не поглинути того <g/> , хто його чує на |
doc#4 | тоді <g/> , де і коли нас нема <g/> , де є тільки сама поетка з | собою | і з Богом <g/> . </p><p> Є композитори — творці оркестрової |
doc#5 | сюжету <g/> . Програ бою на полі кохання веде за | собою | прогру на всіх полях <g/> . Славенко забуває про свої |
doc#6 | не наважується змалювати сонце просто перед | собою | і перед глядачем <g/> , але він так само одержимий |