This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | , за фахом лікар-окуліст <g/> , візьме Н. до | своєї | палати <g/> , а там Бог дасть безпечне повернення до |
doc#0 | . Не знаємо <g/> , чи він лишився з інерції <g/> , чи з доброї | своєї | волі подавсь на РОДІНУ <g/> , ясно <g/> , що чекали на нього |
doc#1 | . У вірші « <g/> Доля <g/> » ( <g/> 1858 <g/> ) поет так звертається до | своєї | долі <g/> : </p><p> Ходімо дальше <g/> , дальше слава <g/> , </p><p> А слава — |
doc#1 | . Він переймає і пропускає через себе всі образи | своєї | поезії <g/> , усі образи реальности <g/> . Вірш стає |
doc#1 | згідно з законами Божими <g/> … 23. </p><p> В останній період | своєї | творчости Т. Шевченко усвідомлює і засуджує |
doc#1 | порвавши з бунтарством попереднього періоду | своєї | творчости з її стилістичною деструктивністю <g/> , </p> |
doc#1 | цей принцип рівноваги в самому стилі | своєї | поезії <g/> , Т. Шевченко в останні місяці свого |
doc#2 | , цікавим <g/> » <g/> . Євген Маланюк зустрів її на стежці | своєї | « <g/> Прощі <g/> » і обдарував нас повним грації й глибини |
doc#2 | вже було <g/> , але на усвідомленні універсальности | своєї | долі <g/> , на розумінні <g/> , що немає значення <g/> , кому ця |
doc#2 | стаючи егоцентричною і ні на мить не втрачаючи | своєї | індивідуальности — вміння ототожнюватися <g/> , не |
doc#3 | коротко <g/> , відсилаючи читача за подробицями до | своєї | книжки <g/> . Буде це добре діло <g/> , якщо це заоохотить |
doc#3 | її <g/> . Але тоді мовознавці повинні бути свідомими | своєї | відповідальности <g/> . Щоб не затамувати розвиток |
doc#4 | рису <g/> , власне <g/> , сутність свого бачення світу <g/> , | своєї | виокремлености з нього <g/> , коротко — своєї |
doc#4 | світу <g/> , своєї виокремлености з нього <g/> , коротко — | своєї | творчости <g/> . Так я зробив <g/> , писавши про Олену |
doc#4 | поетка не хотіла або не могла дати формули до | своєї | творчости <g/> , вшануймо її волю <g/> . Хай назвою була |
doc#4 | собаку свого дитинства Гаршнепа й кота | своєї | старости <g/> , не названого в віршах <g/> , — у значущі |
doc#4 | . Так постає образ вимінности смерти | своєї | й свого коханого в поезії « <g/> Над твоєю труною не |
doc#5 | . Він вирішує кинути Марту <g/> . Він повертається до | своєї | первісної філософії <g/> . Епізод кохання здається |
doc#5 | , Підмогильний міг би <g/> , мабуть <g/> , за епіграф до | своєї | невеличкої драми взяти рядки з Лєрмонтова <g/> , – |
doc#6 | створювати ілюзію щастя у визнанні й прийнятті | своєї | малости <g/> . </p><p> У своєму коментарі до картини “ |