This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 | того <g/> , як учені чітко розроблять кожен період | поезії | Т. Шевченка і зведуть їх відмінності та |
doc#1 | , що їх поети досі рідко допускали в серйозній | поезії | <g/> , та декількох словосполучень <g/> , типових для |
doc#1 | : « <g/> Єсть се <g/> , по моїй думці <g/> , найкраща перла нашої | поезії | <g/> , — чигайте її <g/> , і вчитуйтесь добре <g/> , і пильно |
doc#1 | належить до періоду пророцтва в революційній | поезії | Т. Шевченка <g/> . </p><p> На початку I860 р. ситуація |
doc#1 | оксиморонів стає основною технікою у | поезії | Т. Шевченка <g/> . Кожен вірш стає мовби |
doc#1 | та сатирою з елементами інвективи цей жанр у | поезії | Т. Шевченка стає основним <g/> . Із тридцяти одного |
doc#1 | сім'ї ( <g/> країни <g/> ) <g/> , — майже такий самий типовий для | поезії | Т. Шевченка <g/> , як і мотив збезчещеної дівчини <g/> . </p> |
doc#1 | і пропускає через себе всі образи своєї | поезії | <g/> , усі образи реальности <g/> . Вірш стає |
doc#1 | , зібрати докупи всі мотиви Шевченкової | поезії | <g/> , з якими її поєднують ті чи інші алюзії <g/> , але і в |
doc#1 | новим принципам Шевченкової | поезії | <g/> . </p><p> Вірш « <g/> Над Дніпровою сагою <g/> » виріс із мотивів та |
doc#1 | вірша <g/> , і його стаккатний ритм <g/> . </p><p> Тональність | поезії | « <g/> Чи не покинуть нам <g/> , небого <g/> … » — |
doc#1 | образу сокири як символу бунту в Шевченковій | поезії | <g/> . Він показав <g/> , як цей образ перегукується з |
doc#1 | цей принцип рівноваги в самому стилі своєї | поезії | <g/> , Т. Шевченко в останні місяці свого життя |
doc#1 | з цього конфлікту збагаченим <g/> , голос його | поезії | змужнів і врівноважився <g/> . У цьому <g/> , гадаю <g/> , і |
doc#2 | лебідь <g/> . </p><p> Якщо можна говорити про аскетизм у | поезії | <g/> , то це він <g/> . Увесь вірш - простий перелік <g/> . Жадних |
doc#2 | кабаретно-сосюрного амфібрашка <g/> , ритм | поезії | наскрізь оригінальний <g/> , але він витриманий з |
doc#2 | сучасна <g/> , щоб не сказати - програмова <g/> . </p><p> Але для | поезії | це не має значення <g/> . Це давнє право поетів — |
doc#2 | починається з я <g/> : так я відчуваю <g/> , так я бачу <g/> . З | поезії | Лятуринської я здебільшого усунене <g/> , опис |
doc#2 | нього <g/> , а не в примхи однієї душі <g/> . І справжнє чудо | поезії | виявляється в тому <g/> , що те <g/> , що мало б за таких умов |
doc#2 | поезію <g/> . Хто ще в нас вміє це <g/> ? </p><p> Універсальність | поезії | Лятуринської дозволяє їй включати в себе і |