This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 | Т. Шевченка над перекладом уривків із « <g/> Слова | о | полку Ігоревім <g/> » <g/> , кілька варіянтів якого |
doc#2 | барвінок </p><p> позатикувався с и н ь о. </p><p> Ось троянда р | о | ж е в і є. </p><p> Вона й далі копичитиме іменники без |
doc#2 | літопису й сумнівного в своїй пишноті Слова | о | полку починає товаришити від останнього вірша |
doc#4 | — </p><p> Дощ мав прийти коло восьмої <g/> , а прийшов | о | десятій <g/> , тонкими пасмами дрібноросяно впав |
doc#7 | галасом <g/> , що от <g/> , мовляв <g/> , тягнуть нас від І в р | о | п и до примітивізму селюка <g/> , що зводять |
doc#7 | формі родового або знахідного відмінка <g/> . Вираз | о | десятій автоматично тягне за собою слово |
doc#8 | дістав якогось таємничого спішного листа <g/> , | о | 8 годині вечора виїхав з свого дому в Мюнхені до |
doc#8 | , що все на світі марне <g/> . Печалуватиметься | о | Бозі в базарних бешкетах <g/> … </p><p><g/> … Коли б св <g/> . Антоній |
doc#9 | її Є. Сакун своєю статтею <g/> : « <g/> Замітки | о | рускім язиці <g/> » <g/> , де виступав з програмою |
doc#9 | , що він повинен би бути й кожному <g/> , хто дбає | о | силу й багатство української мови <g/> , стільки ж |
doc#9 | можливосте наближення ненаголошеного | о | в вимові до у і визнання за можливе й мало не за |
doc#9 | Конструкції на означення годин з прийменником | о | і назвою самої години в прикметниковій ( |
doc#9 | ) формі в місцевому відмінкуl <g/> : « <g/> Кожен з нас | о | тій хвилині так подумав <g/> » ( <g/> А Малишко <g/> ) <g/> . У старих |
doc#9 | українців наближення ненаголошеного | о | до у <g/> , наближення u до є і багато інших фонетичних |
doc#9 | цього старі випадки переходу ненаголошеного | о | в у <g/> , засвідчені або й збережені в окремих словах |
doc#9 | Малороссии <g/> »lxix <g/> , у « <g/> Краткое описание | о | козацько-малороссийском народе <g/> » П. Симо- |
doc#9 | новськогоlxx <g/> , у « <g/> Летописное повествование | о | Малой России й ее народе й козаках вообще <g/> » А. |
doc#9 | на межі XVIII і XIX ст <g/> . У своїй книжці « <g/> Записки | о | Малороссии <g/> , ее жителях и произведениях <g/> » <g/> , ч. І <g/> , |
doc#9 | рік <g/> . Для Павловського зразкові ті говірки <g/> , де | о | чергується з і <g/> , себто полтавські ( |
doc#9 | саме мова чернігівського типу з чергуванням | о | з у або з ц <g/> , як він це часом ненавмисне прозраджує |