Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 барвінок </p><p> позатикувався с и н ь о. </p><p> Ось троянда р о ж е в і є. </p><p> Вона й далі копичитиме іменники без
doc#2 , і вже в наступній строфі казатиме про п а л к е коріння горчію <g/> . Відтепер епітет-прикметник
doc#7 підмета <g/> , що перед ним стоїть заперечна частка н е <g/> , то в продовженні конечно чекаємо десь другої
doc#10 прикметників <g/> , префікси <g/> ) голосні о <g/> , е ( <g/> жуонка <g/> , але жонкі і т. п. <g/> ) <g/> . </p><p> Ці твердження дали
doc#10 північно-українських рефлексів о — ue <g/> , we <g/> , wy <g/> , е <g/> ”11 <g/> ) — Ганцов уже не міг тоді писати
doc#10 процес ( <g/> розвитку — Ю.Ш. <g/> ) в дифтонгізованих о <g/> , е сливе на всьому просторі української язикової
doc#10 нових закритих складах розвиток о <g/> , е був відмінний у південних говірках і в
doc#10 звуків ȩ <g/> , ѣ16 <g/> ) <g/> , вимовою ненаголошених е <g/> , и <g/> , о — і скрізь він бачить <g/> , що між
doc#10 ( <g/> 16 <g/> , 275—279 <g/> ) у вимові дифтонгів з о <g/> , е <g/> , ѣ і рефлексів ȩ. Нарешті <g/> , Ганцов остаточно
doc#10 <p> критерій — ствердіння приголосних перед е <g/> , и ( <g/> 16 <g/> , 267 <g/> ) <g/> , — дарма що від уваги Ганцова не втік
doc#10 мові будь-коли приголосні м'якшилися перед е ( <g/> 6 <g/> , 263 <g/> ) і відповідно до цього приймає перехід е
doc#10 е ( <g/> 6 <g/> , 263 <g/> ) і відповідно до цього приймає перехід е в о тільки в закритих складах ( <g/> 6 <g/> , 263 <g/> ; 7 <g/> , 188 <g/> ) <g/> ;
doc#10 не цілком ясну фразу <g/> , що “ <g/> тут о могло постати з е через те <g/> , що приголосні перед е з тієї або іншої
doc#10 о могло постати з е через те <g/> , що приголосні перед е з тієї або іншої причини залишалися м'які <g/> ” ( <g/> 7 <g/> ,
doc#10 визнавав первісну м'якість приголосних перед е <g/> ; він приймає перехід л в нескладове у після ъ
doc#10 з першим <g/> , власне <g/> , тільки в питанні розвитку о та е в нових закритих складах <g/> . Це останнє привело до
doc#10 Ганцова <g/> : Ганцов бо обстоював подовження цих о <g/> , е проти теорії їх звуження в Смаль-Стоцького ( <g/> 4 <g/> ,
doc#10 існувала перед ствердінням приголосних перед е <g/> , а це явище він уважав за дуже давнє явище в
doc#10 говірок у перетворенні ненаголошеного е на и ( <g/> напр <g/> . <g/> , вимова типу висна <g/> ) <g/> . Ганцов
doc#10 ! <g/> ) дієвідміні <g/> ; але також рефлекси ȩ <g/> , перехід е в 'о <g/> , дж із *dj <g/> , особливості повноголосу <g/> ,