This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 | барвінок </p><p> позатикувався с и н ь о. </p><p> Ось троянда р о ж | е | в і є. </p><p> Вона й далі копичитиме іменники без |
doc#2 | , і вже в наступній строфі казатиме про п а л к | е | коріння горчію <g/> . Відтепер епітет-прикметник |
doc#7 | підмета <g/> , що перед ним стоїть заперечна частка н | е | <g/> , то в продовженні конечно чекаємо десь другої |
doc#10 | прикметників <g/> , префікси <g/> ) голосні о <g/> , | е | ( <g/> жуонка <g/> , але жонкі і т. п. <g/> ) <g/> . </p><p> Ці твердження дали |
doc#10 | північно-українських рефлексів о — ue <g/> , we <g/> , wy <g/> , | е | <g/> ”11 <g/> ) — Ганцов уже не міг тоді писати |
doc#10 | процес ( <g/> розвитку — Ю.Ш. <g/> ) в дифтонгізованих о <g/> , | е | сливе на всьому просторі української язикової |
doc#10 | нових закритих складах розвиток о <g/> , | е | був відмінний у південних говірках і в |
doc#10 | звуків ȩ <g/> , ѣ16 <g/> ) <g/> , вимовою ненаголошених | е | <g/> , и <g/> , о — і скрізь він бачить <g/> , що між |
doc#10 | ( <g/> 16 <g/> , 275—279 <g/> ) у вимові дифтонгів з о <g/> , | е | <g/> , ѣ і рефлексів ȩ. Нарешті <g/> , Ганцов остаточно |
doc#10 | <p> критерій — ствердіння приголосних перед | е | <g/> , и ( <g/> 16 <g/> , 267 <g/> ) <g/> , — дарма що від уваги Ганцова не втік |
doc#10 | мові будь-коли приголосні м'якшилися перед | е | ( <g/> 6 <g/> , 263 <g/> ) і відповідно до цього приймає перехід е |
doc#10 | е ( <g/> 6 <g/> , 263 <g/> ) і відповідно до цього приймає перехід | е | в о тільки в закритих складах ( <g/> 6 <g/> , 263 <g/> ; 7 <g/> , 188 <g/> ) <g/> ; |
doc#10 | не цілком ясну фразу <g/> , що “ <g/> тут о могло постати з | е | через те <g/> , що приголосні перед е з тієї або іншої |
doc#10 | о могло постати з е через те <g/> , що приголосні перед | е | з тієї або іншої причини залишалися м'які <g/> ” ( <g/> 7 <g/> , |
doc#10 | визнавав первісну м'якість приголосних перед | е | <g/> ; він приймає перехід л в нескладове у після ъ |
doc#10 | з першим <g/> , власне <g/> , тільки в питанні розвитку о та | е | в нових закритих складах <g/> . Це останнє привело до |
doc#10 | Ганцова <g/> : Ганцов бо обстоював подовження цих о <g/> , | е | проти теорії їх звуження в Смаль-Стоцького ( <g/> 4 <g/> , |
doc#10 | існувала перед ствердінням приголосних перед | е | <g/> , а це явище він уважав за дуже давнє явище в |
doc#10 | говірок у перетворенні ненаголошеного | е | на и ( <g/> напр <g/> . <g/> , вимова типу висна <g/> ) <g/> . Ганцов |
doc#10 | ! <g/> ) дієвідміні <g/> ; але також рефлекси ȩ <g/> , перехід | е | в 'о <g/> , дж із *dj <g/> , особливості повноголосу <g/> , |