Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#19 Цілком слушно відзначав Зеров невитриманість цих ритмів у Мови і нахил їх до пісенних <g/> : « <g/> Навіть знаменитий " <g/> Козачий кістяк <g/> " В. Мови <g/> , видрукуваний у " <g/> Правді <g/> " ніби правильними чотиристоповими амфібрахіями <g/> , був написаний розміром <g/> , що в авторовій свідомості нав'язувався до народнього віршу <g/> : 6 + 5 <g/> , без правильної тонізації <g/> » <g/> .
doc#72 Процес русифікації молодшого покоління духовенства та вищих кляс суспільства змальовано з безліччю побутових подробиць в низці художніх творів <g/> , згадаймо <g/> , хоча б <g/> , “ <g/> Люборацькі <g/> ” А. Свидницького та “ <g/> Старе гніздо і молоді птахи <g/> " В. Мови <g/> .
doc#72 Частина статтів була присвячена критиці мови окремих письменників або <g/> , щоб показати <g/> , як не треба писати ( <g/> В. Бабак про Остапа Вишню в “ <g/> Мовознавстві <g/> ” 3-4 <g/> , 49-60 <g/> ; Каганович про переклади Ленінових творів <g/> , там таки <g/> , 9-24 <g/> ) <g/> , або <g/> , навпаки <g/> , щоб піднести “ <g/> пролетарського письменника <g/> " ( <g/> В. Масальський про І. Кириленка <g/> , там таки <g/> , 25-47 <g/> ) <g/> .
doc#45 ( <g/> В. Харциев <g/> , " <g/> Новий труд по истории язьїка й мьісли А. А. Потебни <g/> " <g/> , 1899. Передруковано в ИЗРГ IV <g/> , 2 <g/> , 1977 <g/> , звідки й цитата <g/> , ст <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> В. Свідзінський <g/> ) </p><p> Не зважаючи на їх велику архаїчність і синтаксичну неорганізованість чи може саме завдяки останній <g/> , конструкції такого типу дуже часті в сучасній розмовній мові <g/> , коли вона не зазнає спеціяльної організації і не одягається в літературно-прийняту і прийнятну форму <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> В. Сосюра <g/> ) </p><p> Журавлі пливуть над степом лунко <g/> , </p><p> Сповіщають <g/> : знов прийшла весна <g/> . </p>
doc#15 <p> ( <g/> В. Пачовський <g/> ) </p><p> Нерідко такі речення і мають пряму паралелю з подібними ж конструкцією реченнями <g/> , в яких головний член виражений прямо прислівником того ж кореня <g/> , напр <g/> .
doc#92 ( <g/> В. дуже неприхильно ставився до Якобсона й висхідної його кар'єри <g/> .
doc#40 ) <g/> , копенгаґенську ( <g/> В. Брендаль <g/> , Л. Єльмслев та ін <g/> .
doc#40 У таких сполученнях убачають вплив письма на мову ( <g/> В. Гаверс <g/> ) <g/> , але не можна відкинути того <g/> , що і тут виявляється загальний нахил до незмінности числівника <g/> . </p>
doc#72 Частина статтів була присвячена критиці мови окремих письменників або <g/> , щоб показати <g/> , як не треба писати ( <g/> В. Бабак про Остапа Вишню в “ <g/> Мовознавстві <g/> ” 3-4 <g/> , 49-60 <g/> ; Каганович про переклади Ленінових творів <g/> , там таки <g/> , 9-24 <g/> ) <g/> , або <g/> , навпаки <g/> , щоб піднести “ <g/> пролетарського письменника <g/> " ( <g/> В. Масальський про І. Кириленка <g/> , там таки <g/> , 25-47 <g/> ) <g/> .
doc#9 Ще важче встановити якісь закономірності в проявах акання в іншого доповідача з тієї ж трибуни ( <g/> В. Ч. з Січославщини-Кубані <g/> , 20 жовтня 1943 р. <g/> ) <g/> .
doc#35 До нього тоді чимраз більше починає стосуватися те <g/> , що ( <g/> несправедливо <g/> ) В. Липинський сказав про все життя Барановича <g/> : « <g/> І здається <g/> , неначе автора цих писань відділив якийсь мур від життя всієї сучасної України <g/> » <g/> .
doc#40 1879 <g/> ) <g/> , І. Гануша ( <g/> Там же <g/> , VII <g/> , 1883 <g/> ) <g/> , В. Охримовича ( <g/> »Записки Наукового Товариства ім <g/> .
doc#40 Л. Булаховського <g/> , « <g/> Увагах <g/> » О. Курило ( <g/> § 9 <g/> ) <g/> , « <g/> Grammatik <g/> » С. Смаль- Стоцького і Ґартнера <g/> , « <g/> Українській фразі <g/> » М. Сулими і « <g/> Studien auf dem Gebiete der ruthenischen Sprache <g/> » О. Огоновського <g/> , варта уваги добра книга Р. Смаль-Стоцького « <g/> Значення українських прикметників <g/> » Варшава 1926 і статті Б. Ткаченка Деякі морфологічні іновації в лівобережних південних говорах ( <g/> Записки Харківської Науково- дослідчої катедри мовознавства <g/> , 1927 <g/> ) <g/> , О. Ізюмова Прикметникові суфікси в українській мові ( <g/> Мовознавство <g/> , 9 <g/> ) <g/> , В. Масальського До питання про творення форм вищого ступеня прикметників в українській мові ( <g/> Мовознавство <g/> , 9 <g/> ) <g/> , В. Сімовича До морфології українських прикметників <g/> , ( <g/> »Slavia« <g/> , 12 <g/> , 1933 <g/> ) і А. Поґодіна Образование степеней сравнения в славянских языках « <g/> Известия отделения русского языка и словесности Имп <g/> .
doc#40 ( <g/> § 9 <g/> ) <g/> , « <g/> Grammatik <g/> » С. Смаль- Стоцького і Ґартнера <g/> , « <g/> Українській фразі <g/> » М. Сулими і « <g/> Studien auf dem Gebiete der ruthenischen Sprache <g/> » О. Огоновського <g/> , варта уваги добра книга Р. Смаль-Стоцького « <g/> Значення українських прикметників <g/> » Варшава 1926 і статті Б. Ткаченка Деякі морфологічні іновації в лівобережних південних говорах ( <g/> Записки Харківської Науково- дослідчої катедри мовознавства <g/> , 1927 <g/> ) <g/> , О. Ізюмова Прикметникові суфікси в українській мові ( <g/> Мовознавство <g/> , 9 <g/> ) <g/> , В. Масальського До питання про творення форм вищого ступеня прикметників в українській мові ( <g/> Мовознавство <g/> , 9 <g/> ) <g/> , В. Сімовича До морфології українських прикметників <g/> , ( <g/> »Slavia« <g/> , 12 <g/> , 1933 <g/> ) і А. Поґодіна Образование степеней сравнения в славянских языках « <g/> Известия отделения русского языка и словесности Имп <g/> .
doc#74 , В. Затонський'у збірнику “ <g/> Будівництво Радянської Укра­їни <g/> …
doc#72 <p> “ <g/> Найголовніші правила українського правопису <g/> ” <g/> , рекомендовані Академією Наук в Києві ( <g/> 1919 <g/> , 1920 <g/> , 1921 <g/> ) <g/> , зустріли деяку критику на підпольській Україні ( <g/> М. Возняк 1921 <g/> , В. Гнатюк 1922 <g/> ) <g/> .
doc#40 Gartner Grammatik der ukrainischen ( <g/> ruthenischen <g/> ) Sprache <g/> , c. 204 <g/> , В. Сімович <g/> , Граматика української мови <g/> , с. 150 <g/> ) <g/> .
doc#9 Поліщук <g/> , В. Атаманюк <g/> , В. Бобинський <g/> , М. Гасько <g/> , А. Крушельницький та ін <g/> .