This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | до чорториїв берлінських вирв і згарищ <g/> . </p><p> | Бо | Свирид Микитович запрошував Н. ще зі Львова <g/> , ше |
doc#2 | , як <g/> , певно <g/> , не один зможе після мене <g/> . | Бо | поезія Лятуринської глибока <g/> , і <g/> , хоч які |
doc#2 | на рибок <g/> , </p><p> на високії дуби </p><p> випускати голуби <g/> . </p><p> | Бо | і в кокетстві є щось від ритуалу <g/> , від обряду <g/> , а в |
doc#2 | , з Ербена <g/> , з Бендла — не порушують цієї єдности <g/> . | Бо | Лятуринська має не тільки свій стиль <g/> , а і свій |
doc#4 | скісним поглядом <g/> . Не легке й чи варте заходу <g/> ? | Бо | особливість поезії Наталі |
doc#4 | . Але це була не вся правда <g/> , а тим самим неправда <g/> . | Бо | <g/> , кінець-кінцем <g/> , усе в літературі — засоби <g/> , але |
doc#4 | — засоби <g/> , але самі засоби — це ще не література <g/> . | Бо | є в ній та « <g/> крапелька <g/> » <g/> , яку людський дух <g/> , дух |
doc#4 | , як страшно жить <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Тривога <g/> » <g/> ) </p><p> страшно жить <g/> ! | Бо | зміст життя — </p><p> Самотньо йдеш у ніч оцю <g/> , </p><p> у безвість |
doc#4 | цих поезіях мова йде серед іншого і про Україну <g/> . | Бо | і тема гармонії <g/> , і тема бунту <g/> , і тема — про яку |
doc#4 | <p> під стіни білого Кремля <g/> . </p><p> ( <g/> « <g/> Остання жертва <g/> » <g/> ) </p><p> | Бо | тепер вона знає <g/> , що сьогодні інший світ <g/> , інша |
doc#4 | не спромоглася б молодша Лівицька-Холодна <g/> . | Бо | поки інших поетів наслідують <g/> , нема відстані <g/> , |
doc#5 | . Але він протисовєтський <g/> , бо він незалежний <g/> . | Бо | він безмежно іронічний супроти релігії розуму |
doc#5 | релігії розуму й супроти релігії прогресу <g/> . | Бо | він говорить про обмеженість розуму і про |
doc#6 | це <g/> . А цей аспект заслуговує на свою пайку уваги <g/> . | Бо | він знову підносить порушену тут тему адресата |
doc#6 | , інших плянів Куриликової творчости <g/> . | Бо | творчість ця багатоплянова <g/> . Та перше <g/> , ніж іти |
doc#6 | слові не завжди був тим <g/> , чим він був у дійсності <g/> . | Бо | в дійсності він ніколи не мав абсолютної |
doc#6 | б зізнатися в цьому <g/> ? — спитав Вінсент <g/> . </p><p> — | Бо | він не повинен був би подобатися мені <g/> . Усе в |
doc#7 | , підносилася вага слів і їхнього значення <g/> . | Бо | читач <g/> , почуваючи <g/> , що його вибито з |
doc#7 | до хрестоматійних стилів <g/> … Але я кажу <g/> : якщо <g/> . | Бо | я не думаю <g/> , щоб флюктуаціонізм був чимсь |
doc#9 | справді вирішив послухати поради Лукашевича <g/> . | Бо | проти цього говорив би і загальний далеко не |