Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 Як у картинах Ван Ґоґа й Сутіна <g/> , пейзаж у цих поезіях зрушив з місця <g/> , втратив статику <g/> , пустився в скажений тан божевільного <g/> : гроза — це « <g/> в серце острогами вдарив червоний півень <g/> » <g/> , сонце гаряче « <g/> простромило небо <g/> » <g/> , трави ростуть лезами ( <g/> « <g/> вітер лиже леза трав <g/> » <g/> ) <g/> , не дороги ведуть мандрівника <g/> , а стріли доріг <g/> , Нью-Йорк — це « <g/> горби тутешніх пустинь <g/> » <g/> , вітер « <g/> запустив мені в волосся хижі пазурі <g/> » <g/> , прихід ночі — це « <g/> в вуха глухо вдарить чорний молот <g/> » <g/> , — увесь краєвид зрушений із своїх основ <g/> , його рух нестримний і все тут загрожує безсилій людині <g/> .
doc#9 Але цілком зрозуміло <g/> , що все це ототожнення літературної мови з мовою сільської баби <g/> , увесь цей протест проти позичень з інших слов'янських мов — були прихованим виступом і проти мовних позицій П. Куліша <g/> , і проти позичень з галицької книжної мови <g/> , яку І. Нечуй-Левицький саме вважав за засмічену інослов'янськими впливами <g/> : церковнослов'янськими й польськими <g/> . </p>
doc#22 Вони за єдність усього світу <g/> , за те <g/> , щоб увесь світ зробити однаковим <g/> , уніформованим <g/> . </p>
doc#28 Він починається словами <g/> : </p><p> Я світ увесь сприймаю оком <g/> , </p><p> бо лінію і цвіт люблю <g/> , </p><p> бо рала промінні глибоко </p><p> урізались в мою ріллю <g/> . </p>
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> Я світ увесь сприймаю оком <g/> » <g/> ) </p><p> Тільки ритмічної й строфічної схеми клясицизму ще може додержати поет <g/> , але образи ( <g/> епітет <g/> ) не вкладаються в ці раціоналістичні приписи <g/> , вони уроджуються спонтанно <g/> , як вияв зовсім іншого <g/> , іраціонально нескутого світосприймання <g/> , вони виникають справді як напасть – коли підходити з погляду врівноважено-продуманого неоклясичного стилю <g/> .
doc#37 Полтава щось сказав про те <g/> , як я поринув у справи МУРу <g/> , віддаючи їм увесь свій час <g/> , розумову й фізичну енергію <g/> .
doc#39 Вірте <g/> , що Маркура продав свою душу чортові <g/> ; що домовик заплітає коням гриви і тримає під своєю опікою хату і все <g/> , що в хаті <g/> , а живе він на горищі над гаком <g/> , забитим у сволок <g/> ; що на цвинтарі завжди є одна безхресна незапечатана душа <g/> , яка з заздрости ламає ночами хрести на чужих могилах <g/> ; вірте в сни <g/> , що їх так чудесно снять і так докладно оповідають герої повісти <g/> ; вірте в увесь ритуал веснянкових і купальських свят <g/> , Вербних неділь і Різдва <g/> , Великоднів і Маковія <g/> .
doc#40 <p> 10. Увесь день Божий сидить та ґави ловить і за холодну воду не візьметься ( <g/> Вовч <g/> .
doc#41 І подивіться <g/> , як однаково реагують вони на порушення своїх мрій <g/> : увесь свій химерний гнів вони виливають у підшукання слова <g/> , яке образило б Доктора Серафікуса <g/> .
doc#45 <p> 2. Вибрані навмання примовки засвідчують велику узгодженість між букварем Потебні й збіркою Номиса <g/> : виріс <g/> , а ума не виніс — 4 = Номис 6355д <g/> ; сіре сукно лізе в вікно — 5 = Номис 41 <g/> ; їду <g/> , їду — ні коліс <g/> , ні сліду — 5 = Номис 435 <g/> ; не їв —зомлів <g/> , наївся — звалився — 4 = Номис 12156 <g/> ; у Києві дрова рубають <g/> , а на увесь мир тріски летять — 6 = Номис 11 <g/> ; лягла Гася <g/> , простяглася — 7 = Номис 458 та ін <g/> .
doc#72 Винниченко ( <g/> 3. 309 <g/> ) <g/> : “ <g/> Фактично ж заводиться мова руська <g/> , нею провадиться все діловодство <g/> , нею говорить увесь уряд <g/> , українська ж висміюється й називається “ <g/> собачою <g/> ” ( <g/> це про 1919 р. <g/> ) <g/> .
doc#77 ) <g/> ; що вміє підібрати епітети незвичайної простоти і разом з тим енерґії й сміливости <g/> : « <g/> Йшла сильна <g/> , аж п'яна осінь <g/> » <g/> ; « <g/> Прекрасна <g/> , дорогоцінна урочиста Варвара Сергіївна <g/> » <g/> ; « <g/> Бойове <g/> , велике <g/> , сильне прощання <g/> » <g/> ; що зумів увесь свій твір наснажити духом здоров'я і оптимізму <g/> .
doc#79 Астма душить увесь світ <g/> !
doc#80 Увесь їхній світогляд <g/> , уся система думання <g/> , уся проблематика настільки чужа радянським <g/> , водночас не полемізуючи з ними <g/> , лишаючи їх просто осторонь <g/> , що тут не можна говорити про якусь фальш чи підробку <g/> .
doc#81 Великі курси української мови в великій залі відбувалися лекційно <g/> , говорив увесь час я <g/> , питання студенти ставили або на перерві <g/> , або в писемній формі <g/> , були для цього й мої консультації <g/> .
doc#81 Трохи згодом увесь український Львів говорив про самогубство Чикаленкової дружини <g/> .
doc#84 Він увесь ненормально покручений <g/> , тільки широкий блискучий дашок незрушно несе знак котвиці на околичці над собою <g/> .
doc#1 Глава XIV <g/> » <g/> ) </p><p> Усе в цьому уривку є характерним — і ототожнення помсти із справедливістю <g/> , відмова від правосуддя в ім'я самосуду юрби <g/> , і апотеоза жорстокости <g/> , сліпого й кривавого бунту <g/> , і видіння раю <g/> , який настане після тріюмфу народної помсти <g/> .
doc#1 <p> Усе решта в цій главі присвячене благодаті Господнього милосердя <g/> : « <g/> Я буду для Ізраїлю <g/> , як роса <g/> : розцвіте він <g/> , неначе лілея <g/> » і т. д. У Т. Шевченка співвідношення обох частин якраз зворотнє <g/> : із сімнадцяти рядків вірша тільки в п'ятьох говориться про щасливе майбутнє <g/> . </p>
doc#4 Але <g/> , кажучи по-обивательському <g/> , роман — усе таки дія і рух уперед <g/> . </p>