This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 | , собаки <g/> , </p><p> Собак напоять <g/> … </p><p> ( <g/> « <g/> Осії <g/> . Глава XIV <g/> » <g/> ) </p><p> | Усе | в цьому уривку є характерним — і ототожнення |
doc#29 | глядач <g/> , що ходив до « <g/> Тіволі <g/> » ( <g/> « <g/> 97 <g/> » <g/> , « <g/> Кадри <g/> » <g/> ) <g/> , | Усе | це <g/> , крім хіба аґітпропу <g/> , мало свою публіку <g/> , |
doc#9 | літературної мови з мовою сільської баби <g/> , | увесь | цей протест проти позичень з інших |
doc#81 | ? Тут нема на що дивитися <g/> . Усе <g/> , що було багате <g/> , | усе | <g/> , що було інтелектуальне <g/> , знищено <g/> . Не лишилося |
doc#81 | чого робити туристові <g/> , Усе <g/> , що було багатше <g/> , | усе | <g/> , що вміло думати <g/> , — все це знищене <g/> . Це країна <g/> , де |
doc#81 | ; одна Зіна <g/> , друга Ліна <g/> , родом з Білоруси <g/> , | усі | ледве грамотні <g/> , і я <g/> , й не знавши їх <g/> , співчував |
doc#51 | і сліпоту терору <g/> , після деяких вагань <g/> , | усе | істотне з усталеного Синявським збереглося до |
doc#80 | . Увесь їхній світогляд <g/> , уся система думання <g/> , | уся | проблематика настільки чужа радянським <g/> , |
doc#81 | бельгійським <g/> . Тут були кілька кінотеатрів <g/> , | усі | з французькими назвами — « <g/> Ампір <g/> » <g/> , « <g/> Модерн <g/> » <g/> , « |
doc#81 | самі до них <g/> , наче це були не культурні люди <g/> , | усі | — те <g/> , що звалося « <g/> свідомі українці <g/> » <g/> , а дикі |
doc#64 | України опинилися тепер уже <g/> , мабуть <g/> , | усі | НА еміґрації <g/> . Звідси випливає хворобливість і |
doc#81 | , тут не було ні картин <g/> , ні масивних меблів <g/> , | усе | було не рештки старого університетського |
doc#51 | системою <g/> . За винятком двох-трьох осіб <g/> , | усі | тут названі українські мовознавці були |
doc#1 | і пропускає через себе всі образи своєї поезії <g/> , | усі | образи реальности <g/> . Вірш стає панхронічним та |
doc#44 | все це були живі ПРОЦЕСИ <g/> , динамічний розвиток <g/> , | усе | це живе сьогодні <g/> . І в цьому сенсі ця друга книжка |
doc#50 | рід <g/> , а далі і все село <g/> , ввесь чудесний світ села <g/> , | уся | його дідизна культура — і тільки випадком |
doc#81 | з навчання <g/> , а може <g/> , хто зна <g/> , і з життя <g/> . Поза тим <g/> , | уся | група складалася з « <g/> незаможників <g/> » <g/> , |
doc#81 | де ми всі зібралися <g/> , селяни з Гаїв кінною хурою <g/> , | усе | село посвоячене <g/> , і мало не всі — Вовки <g/> . У візку |
doc#81 | мати « <g/> громадське навантаження <g/> » <g/> . Тим часом <g/> , | усі | відповідальні громадські навантаження були |
doc#19 | на совісті має <g/> ! Але тепер усе це ні до чого <g/> , | усе | для нього повисло в повітрі <g/> . Світ змінився <g/> , |