Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Навпаки <g/> , слова вонючий і особливо смердючий можуть означати тільки неприємні запахи <g/> .
doc#40 Слова <g/> , якими діялекти відрізняються від літературної мови <g/> , становлять собою часто або архаїзми <g/> , втрачені в літературній мові ( <g/> напр <g/> .
doc#91 Слова належать негативному героєві <g/> , що має репрезентувати зажерливу <g/> , але безсилу українську буржуазію <g/> .
doc#40 Слова <g/> , вжиті як такі заступники пейоративно <g/> !
doc#9 слова типу zdrajca <g/> , zabójca тощо <g/> ) <g/> , привілейний ( <g/> « <g/> Дітей привілейних землі <g/> » — 112 <g/> ) <g/> , тружень ( <g/> « <g/> Химерний тружень <g/> » — 143 <g/> ; пор <g/> .
doc#40 Слова <g/> , що стоять у нас над словом шлях <g/> , означають здебільшого ширші шляхи <g/> ; навпаки <g/> , чим більше ми спустимося вниз <g/> , тим вужчим стає шлях <g/> .
doc#40 <p> Слова можуть змінювати своє значення також під впливом типового контексту <g/> , під впливом змін у побуті людей і в їхніх звичаях тощо <g/> . </p>
doc#26 Але Див <g/> , русичі — це цитати зі « <g/> Слова <g/> » <g/> , а лукомор'я в цьому контексті — слово XII сторіччя <g/> , хоч у Бояновому <g/> , чи пак після-Бояновому тексті безпосередньо такого слова не знайдемо <g/> . </p>
doc#19 Така своєрідна річ <g/> , як поема « <g/> Троїсте кохання <g/> » <g/> , або дуже цікавий і запашний переклад частини « <g/> Слова о полку Ігоревім <g/> » оголошені 1928 року заходами Михайла Возняка <g/> , але поза науково-архівну бірку « <g/> За сто літ <g/> » <g/> , приступну тільки вузькому колу фахівців <g/> , вони не пішли <g/> .
doc#56 ) Сюди ж належать і « <g/> міцні <g/> » слова <g/> . </p>
doc#40 , слова без <g/> , від <g/> , і здебільшого не мають наголосу <g/> ; а слова спортово-туристичний <g/> , всесвітньовідомий мають по два наголоси <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Наприклад <g/> , первісно однозначні були слова в таких парах <g/> , як супровід і конвой <g/> , жах і терор <g/> , прохід і пасаж <g/> , повідомлення і рапорт <g/> , справа і афера <g/> , а тепер іншомовні слова набрали особливого <g/> , звуженого значення <g/> : конвой означає не всякий супровід <g/> , а при арештантах <g/> , терор — не взагалі жах <g/> , а систему жахних політичних переслідувань <g/> , пасаж — не взагалі прохід <g/> , а прохід між крамницями в будинку <g/> , рапорт — не взагалі повідомлення <g/> , а службове повідомлення вищій інстанції <g/> , афера — не взагалі справу <g/> , а незаконну <g/> , нечисту справу <g/> . </p>
doc#9 Якщо можна збагачувати свою мову <g/> , впроваджуючи до неї штучно досі чужі їй лексеми з різних інших джерел <g/> , якщо можна літературну мову зорієнтувати не на якусь певну говірку <g/> , а на поєднання різноджерельних елементів <g/> , на конґльомерат <g/> , на синтезу <g/> , на кованість <g/> , — то чому важливим складовим елементом цього конґльомерату не можуть бути слова й форми <g/> , взяті з Галичини <g/> ?
doc#40 ) і порівнюємо це речення з таким <g/> : « <g/> Мар'яна сказала <g/> , що сьогодні вона має привілей давати розпорядження« <g/> , — то справді в нас складається враження <g/> , що в першому випадку слова Мар'яни відтворені достоту <g/> , а в другому — тільки їхній зміст <g/> .
doc#40 Власне « <g/> пашпорт <g/> » кожного слова мав би включати в себе характеристику всіх цих властивостей слова <g/> .
doc#40 В ній можливі всякого роду звертання <g/> , вставні слова <g/> , вигуки <g/> , діялогізаційні частки <g/> , — тому вона під пером письменника може бути яскравим засобом характеристики дійової особи через її мову <g/> .
doc#40 <p> § 68. ВСТАВШ СЛОВА </p><p> Відрізняються від прислівників вставні слова <g/> .
doc#40 Дуже часто інтонаційно не відокремлюються звертання і вставні слова <g/> , хоч коми при них мусять стояти <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Візьмімо <g/> , наприклад <g/> , синонімічне гніздо слова шлях <g/> .
doc#66 Тут сумлінно грають слова і відтворюють ремарки поетки <g/> , забувши <g/> , що дорівнятися Лесі Українці можна тільки творчістю <g/> , а не відтворенням <g/> .