Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#98 Але <g/> , може <g/> , ірраціонально <g/> , химерно алогічно <g/> , скаже він і про автора листа — людину і вченого <g/> , — і так само <g/> , хай навіть алогічно <g/> , виправдає мене за те <g/> , що я прив'язав до нього аматорські міркування про перспективи на майбутнє України <g/> , міркування <g/> , що на них ніхто не мусить приставати <g/> , як <g/> , певна річ <g/> , не мусить і зважати <g/> , візьміть усе тільки за <g/> , як французи звуть <g/> , le verbiage <g/> .
doc#52 Значить <g/> , скаже читач <g/> , мости були можливі <g/> ?
doc#43 Скаже <g/> , що я — під владою математично-числового мислення нашої епохи <g/> ?
doc#102 Але я можу подати один такий маленький деталь <g/> , який Вам скаже про певні риси його характеру <g/> .
doc#99 Так і тепер <g/> , ахтанабілі сучасности мчать повз Катерину ( <g/> Оксану Забужко <g/> ) <g/> , не зупиняючися <g/> , її рука замліла <g/> , але <g/> , якщо котрийсь нарешті зупиниться й підбере її <g/> , чи водій скаже їй правду <g/> , куди він їде цією трасою без написів <g/> ?
doc#36 Він повчав друзів і послідовників <g/> : якщо потрібна порада <g/> , а мене немає в кімнаті <g/> , то відповісти може М. М. <g/> , він скаже те саме <g/> , що я ( <g/> Стасов <g/> .
doc#81 <p> Я думав <g/> , що тепер Григор'їв скаже мені <g/> , що нічого подібного нема <g/> , викладачів вони мають і нікого не шукають <g/> .
doc#43 Що на це мені скаже Барка <g/> ?
doc#3 <p> Що нам скаже в цій справі наше прескриптивне і описове мовознавство <g/> ? </p>
doc#81 Ніхто не скаже сьогодні <g/> , наскільки щільними були тоді його контакти з нею <g/> , але <g/> , безперечно <g/> , якісь були <g/> .
doc#87 Про це підсовєтська література і не скаже нічого <g/> .
doc#91 Оптиміст скаже <g/> : бачите <g/> , попри все як нестримно росте українська людина <g/> .
doc#81 Мистецтво <g/> , поставлене на службу політиці <g/> , перестало бути мистецтвом <g/> , вакансія поета <g/> , про яку пізніше Пастернак скаже « <g/> Вакансия поэта опасна <g/> , если не пуста <g/> » <g/> , була сама проголошена поза існуванням <g/> .
doc#91 Песиміст скаже <g/> : бачите <g/> , як система викривила українську людину <g/> .
doc#81 <p> Психологічний парадокс полягав у тому <g/> , що <g/> , вибираючи друге місце і другий сорт напарника <g/> , я в глибині душі був переконаний <g/> , що заслуговую на перше місце і на найблискучішого напарника <g/> , і не тільки я був у цьому переконаний <g/> , а і був певний <g/> , що <g/> , саме обравши такі самообмеження <g/> , я стану найпомітнішим <g/> , першим <g/> , що інші не зможуть не звернути на це уваги і що самі вони чи саме життя винесе мене на перше місце <g/> , що мої гідності будуть визнані <g/> , що світ скаже <g/> , що за скромністю ховається щось справді визначне <g/> .
doc#45 Дещо пізніше <g/> , в 1896 <g/> , Леся Українка скаже про цілковите нерозуміння прагнень інтелігенції в народі потужними рядками <g/> : </p><p> Народ наш <g/> , мов дитя сліпеє зроду <g/> , </p><p> Ніколи світа-сонця не видав <g/> , </p><p> За ворогів іде в огонь і в воду <g/> , </p><p> Катам своїх поводарів оддав <g/> . </p>
doc#68 Але що за тим ховається <g/> , хай скаже уява читачів <g/> . </p>
doc#43 Наївний буде той <g/> , хто скаже <g/> : Така була радянська українська дійсність у червні 1941 року <g/> .
doc#91 складно <g/> . Що ж <g/> , таке життя <g/> . </p><p> І тому мають рацію ті <g/> , хто скаже <g/> , що роман Гончара — подвиг <g/> . Але матимуть рацію і ті <g/> , хто скаже
doc#91 Але матимуть рацію і ті <g/> , хто скаже <g/> , що це — злочин <g/> .