Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#47 У тризбірковій « <g/> Княжій емалі <g/> » первісна « <g/> Княжа емаль <g/> » ( <g/> 1941 <g/> ) має чимало поетичних перегуків з українськими пражанами <g/> , але збільшення фолкльорного струму <g/> , чимраз відчутнішого <g/> , особливо в « <g/> Веселці <g/> » ( <g/> після 1941 <g/> ) <g/> , не можна не поставити в зв'язок із пражанами чеськими <g/> , від Ербена до Бендла й Явора <g/> . </p>
doc#59 Цей поворот ( <g/> якщо тільки він буде закріплений <g/> ) має значення не тільки для письменника і не тільки для формування засад нового стилю української прози <g/> .
doc#82 Але Захід ( <g/> а з ним і українці Заходу <g/> , оті наші ми2 <g/> ) має їх куди менше <g/> , ніж Схід <g/> .
doc#10 <p> Головною тезою ( <g/> 12 <g/> ) було <g/> , що чернігівські поліфтонги ( <g/> Курило зве їх “ <g/> дифтонги <g/> ” <g/> ) мають спадну експіраторну силу й тональну висоту ( <g/> 12 <g/> , 19 <g/> ) <g/> .
doc#40 ) <g/> ; сполучники тобто <g/> , себто ( <g/> цебто <g/> ) <g/> , мають значення розтлумачування <g/> , напр <g/> .
doc#12 : кінець ( <g/> бо <g/> : кінця <g/> , кінцем <g/> , і т. п. <g/> ) <g/> , візок <g/> , лікоть <g/> , ніжка—ніжок <g/> , гірка—гірок—гіронька <g/> , хоч правильно <g/> : боєць—бійця <g/> , гонець—гінця ( <g/> і гінець <g/> ) <g/> ; в словах з наростком -овець <g/> , -івець <g/> , маємо або послідовно -овець— -овця ( <g/> переважно під наголосом <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#21 Одні — пробилися на верхівки <g/> , мають свою publiciti і тримають власника своєї галерії в вузді <g/> .
doc#74 Або мій в рамках цього союзу правильно розв'яжемо національне питання в його практичному застосуванні <g/> , або ми тут <g/> , у рамках цього союзу встановимо справді братерські стосунки між народами <g/> , справжню співпрацю [ <g/> ] - і тоді ввесь Схід побачить <g/> , що в нашій федерації він має прапор визволення <g/> , має передовий загін <g/> , слідами якого він повинен іти <g/> , і це буде початком краху світового імперіялізму <g/> .
doc#9 Тут вплив цей здійснюється через правопис <g/> , який <g/> , як відомо <g/> , має компромісовий східно- західноукраїнський характер ( <g/> говоримо про правопис 1927—1928 років <g/> ) <g/> .
doc#40 Свобода народів — ніби констатує наявний стан <g/> ; свобода народам — звучить як гасло <g/> , має характер конструкції з оминеним дієсловом <g/> , еліпса ( <g/> § 31 <g/> ) <g/> , тут відчувається дієслівна енергія <g/> .
doc#27 Знає добре нашу історію <g/> , а пісні так співає ( <g/> та все наські <g/> ) <g/> , що аж серце радується <g/> » ( <g/> 1847 <g/> ) <g/> , листи до неї <g/> , що їх <g/> , на жаль <g/> , маємо тільки два <g/> , 1856 року <g/> , — самі собою прекрасні описи ідилії ( <g/> і трохи — нудьги <g/> ) поміщицьких маєтків на Україні — прекрасні варіяції « <g/> Садка вишневого коло хати <g/> » <g/> , перенесеного з селянського до дідицького життя — листи ціне виходять поза межі простих настроїв <g/> , деталів щоденного побуту і тим самим окреслюють образ жінки вірної <g/> , доброї <g/> , чутливої <g/> , безмежно відданої своєму чоловікові <g/> , але і тільки <g/> , так що <g/> , їх прочитавши <g/> , так і хочеться сказати за Кулішем <g/> , там таки <g/> : « <g/> Добрі люди <g/> , тільки скучно <g/> » <g/> .
doc#68 Концепція України <g/> , як уже згадувано <g/> , має деякі спільні риси з Маланюковою ( <g/> не знаємо <g/> , випадкові збіги чи наслідування <g/> ) <g/> .
doc#82 Знайомство українського читача України з Юрієм Шерехом — це частинка його знайомства з тим малим ми2. Тому <g/> , якщо потрібний українському українотеренному читачеві впровід до писань Юрія Шереха <g/> , усвідомлення факту відмінности двох малих ми і усвідомлення того <g/> , в чому ця відмінність насамперед лежить <g/> , має більше значення <g/> , ніж біографія критика <g/> ; справді важить пізнання того <g/> , чим автор зобов'язаний своєму новому <g/> , західньому <g/> , « <g/> космополітичному <g/> » ( <g/> але зовсім не безрідному <g/> !
doc#40 <p> Наростки -ач ( <g/> ий <g/> ) <g/> , -уч ( <g/> ий <g/> ) <g/> , -ащ ( <g/> ий <g/> ) <g/> , -ущ ( <g/> ий <g/> ) <g/> , завжди наголошені <g/> , мають у головному таке ж значення <g/> , як і розглянені перед цим <g/> , тільки забарвлені дещо інтимніше <g/> , подекуди навіть можуть мати нюанс прихованої симпатії ( <g/> тоді <g/> , коли основне значення прикметника має позитивне забарвлення <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#88 Якщо не розуміють професорських лекцій — це не їхня провина <g/> , досить уже порожніх балачок про якусь там підготовку <g/> , нехай професори пристосовуються до нової авдиторії <g/> , а якщо ні <g/> , маємо на те засоби червоного терору <g/> ! </p>
doc#40 Ці двоє речень зв'язані між собою тільки інтонацією <g/> , отже <g/> , маємо справу з асиндетоном <g/> .
doc#73 Треба <g/> , одначе <g/> , сказати <g/> , що герої Багряного більше сконструйовані відповідно до того <g/> , як <g/> , на думку письменника <g/> , має бути <g/> , ніж узяті з дійсности в повноті життьових проявів <g/> .
doc#40 Мають значення статті К. Михальчука <g/> .
doc#59 Маємо на увазі той розділ повісти — спеціальний розділ <g/> !
doc#65 Маємо закономірно Рим <g/> , Єрусалим <g/> , позичені давніше <g/> .