This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 | первісному <g/> , тепер забутому вказівному | значенню | займенника він ( <g/> оний = той <g/> ) <g/> , ще частіше показує |
doc#0 | . Зрештою <g/> , розрізнення таке й не має істотного | значення | <g/> , бо початок цієї історії застав Н. не в місці |
doc#0 | припиняє працю над своїм словником ( <g/> не має | значення | <g/> , що зовсім іншого профілю <g/> ) і що Н. стає |
doc#0 | з-перед великого жовтня велику Росію <g/> . Було без | значення | <g/> , чи все це вигадував сам Костецький <g/> , чи його |
doc#0 | було розпачливо болюче <g/> , але практичного | значення | воно <g/> , либонь <g/> , не мало <g/> : все йшло шкереберть <g/> , |
doc#0 | , що саме там друкується — не мало вже ніякого | значення | <g/> , оберти всіх машин розхитувалися <g/> , |
doc#1 | випливає з тенденції надавати особливого | значення | одним періодам <g/> , водночас нехтуючи іншими <g/> . |
doc#2 | не сказати - програмова <g/> . </p><p> Але для поезії це не має | значення | <g/> . Це давнє право поетів — одягати своїх героїв чи |
doc#2 | , не веде до символістичної неокреслености | значення | <g/> , яка завжди однозначна <g/> , як дряпина на камені <g/> , |
doc#2 | своєї долі <g/> , на розумінні <g/> , що немає | значення | <g/> , кому ця доля трапиться раніше <g/> , а кому пізніше <g/> . |
doc#3 | розвідки <g/> . Тут досить нагадати <g/> , що за первісне | значення | прикметника дъвои <g/> , дъвоя <g/> , дьвоє слід уважати « |
doc#4 | чи вісім років <g/> , 1956— 1963 <g/> ) <g/> . Для нас тут немає | значення | <g/> , чи в ці роки творчої перерви поетка справді не |
doc#5 | погляду світової <g/> , а не української літератури | значення | « <g/> Невеличкої драми <g/> » може більше <g/> . « <g/> Місто <g/> » бо і |
doc#6 | для розуміння творчости Курилика має не менше | значення | <g/> , ніж характер назв його картин <g/> . На Куриликових |
doc#6 | Чи він малював добре чи погано <g/> , не мало для нього | значення | <g/> ; малювання було тим <g/> , що тримало його як людину <g/> . |
doc#7 | порушити <g/> , коли цей віршик має симптоматичне | значення | для автора <g/> , а може і для розвитку української |
doc#7 | тільки звуки <g/> , що самі собою <g/> , як відомо <g/> , не мають | значення | <g/> . Це не прищепилося і не могло прищепишся <g/> , бо <g/> , |
doc#7 | і не могло прищепишся <g/> , бо <g/> , позбавляючи мову | значення | взагалі <g/> , розривало зв'язки мови не тільки з |
doc#7 | , і головне <g/> , підносилася вага слів і їхнього | значення | <g/> . Бо читач <g/> , почуваючи <g/> , що його вибито з |
doc#7 | втраченої рівноваги в уважнішому вгляді в | значення | слів <g/> . Тим самим у протилежність всякій заумній |