Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 погляди <g/> » Булаховського й Білецького <g/> , Олександра Івановича <g/> . Але Н. наполягав <g/> , що ці погляди були
doc#0 погляди <g/> » Булаховського й Білецького <g/> , Олександра Івановича <g/> . Але Н. наполягав <g/> , що ці погляди були
doc#6 Червонозаводському театрі <g/> , особливо фрески Олександра Мизіна й Миколи Рокицького <g/> . Знищені скоро
doc#9 зору є українська літературна мова у прозі Олександра Довженка <g/> . Основними засобами його урочистого
doc#10 . Після блискучого троєзір'я 19 сторіччя — Олександра Потебні <g/> , Костя Михальчука <g/> , Павла Житецького
doc#11 братів <g/> . Вона буде коротка <g/> , позичаємо її в Олександра Грибоедова <g/> , розтерзаного свого часу на
doc#12 в « <g/> Правописному словнику <g/> » за редакцією Олександра Панейка ( <g/> Видашщ друге <g/> . Львів—1941 <g/> ) <g/> . Ці зміни <g/> ,
doc#18 . Український народ <g/> . І сам Франко <g/> . Словами Олександра Білецького <g/> , уже частково цитованими <g/> , « <g/> Його
doc#19 про Мову <g/> , що ми маємо <g/> , маємо з його ж таки листа до Олександра Кониського <g/> , писаного 1883 року <g/> , писаного для
doc#20 ( <g/> 1975 <g/> ) <g/> , про « <g/> Сковороду <g/> » Павла Тичини <g/> , про Олександра Білецького <g/> , нашого спільного з Юрком
doc#25 ; незакінчена розвідка про мову грамоти князя Олександра Олельковича ( <g/> XV стор <g/> . <g/> ) <g/> , а може й багато іншого <g/> ,
doc#26 у писаннях Миколи Зерова <g/> , Агапія Шамрая <g/> , Олександра Білецького <g/> , ще кількох одиниць <g/> , але тільки
doc#27 бачив Куліш у середині п'ятдесятих років царя Олександра — не просто як людину <g/> , а як символ царату <g/> : «
doc#29 за участю своїх одноклясників <g/> ? « <g/> Балаганчик <g/> » Олександра Блока <g/> . Це був той другий вихід мій у мистецьку
doc#31 Хвильового нагадує криву життя й творчости Олександра Довженка <g/> . Крім хіба « <g/> Звенигори <g/> » ( <g/> яка <g/> , не треба
doc#36 Садовських <g/> ) дуже рано <g/> , і його виховувала тітка Олександра Матушевич та згадана бабуня з допомогою няньки
doc#40 . Виразним прикладом пуризму була книжка Олександра Синявського ( <g/> не плутати з відомим мовознавцем
doc#44 був активний <g/> , у творах того ж Осьмачки <g/> , в творах Олександра Смотрича <g/> . </p><p> Без перебільшення <g/> , всі посутні
doc#45 на сумні події <g/> , великої зміни в настроях Олександра Потебні ще не помітно <g/> . Потвердженням можуть
doc#45 столом <g/> . Було в Потебні два сини <g/> . Назвали їх Олександром та Андрієм <g/> . На спомин про молодших братів