Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#71 Отже <g/> , замість пропонувати туманні теорії про “ <g/> демократичну революцію <g/> ” в літературній мові під нібито визначальним впливом вічових зборів <g/> , корисніше було б розглянути цю еволюцію специфічних складників різних мовних жанрів <g/> .
doc#71 З цього погляду співвідношення складників в українській літературній мові є геть відмінне в порівнянні з російською літературною мовою <g/> .
doc#72 А це наче давало право зберігати в літературній мові певні льокальні риси <g/> , до чого спонукав і фактичний стан <g/> : сильний вплив місцевих говірок і формування в межах Австрії українського койне <g/> .
doc#72 <p> Модест Левицький зреаґував на обидва виступи Нечуя-Левицького <g/> : на перший ( <g/> 1907 <g/> ) він відповів статтею 1909 р. <g/> , а на другий ( <g/> 1912 <g/> ) — брошурою 1913 р. Левицький стоїть на позиції компромісу <g/> , закликає до поєднання галицьких і наддніпрянських елементів у єдиній літературній мові <g/> , бо інакше <g/> , “ <g/> не дай Боже <g/> , доживемо до того сумного явища <g/> , що колись буде дві українські мови <g/> ” ( <g/> 1913 <g/> , 11 <g/> ) <g/> .
doc#72 Упорядковуючи свій альманах <g/> , він звертається до Ольги Кобилянської з проханням дозволити йому замінити деякі буковинські слова в її новелі на загальноприйняті в літературній мові ( <g/> 25.Х. 1902. Коцюбинський 273 <g/> ) <g/> .
doc#72 Проте в ділянках <g/> , де вплив газет відчувався менше <g/> , тобто поза ділянками державного управління й політичної агітації <g/> , запозичення з російської не були притаманні українській літературній мові ( <g/> нелітературна ними рясніла <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Стали виходити журнали політичні <g/> , технічні <g/> , наукові <g/> , ілюстровані <g/> , театральні <g/> , музичні <g/> ; журнали <g/> , присвячені літературній критиці <g/> , кіну <g/> , гумористичні <g/> .
doc#72 Галицькі елементи <g/> , що відогравали тепер важливу ролю в літературній мові до 1925 року <g/> , набрали тепер нової ваги <g/> .
doc#72 ( <g/> У російській літературній мові ці слова невідмінні <g/> ) <g/> .
doc#73 До течієвих виступів належали доповіді Ігоря Костецького « <g/> Суб'єктивізм у літературній критиці <g/> » <g/> , Василя Чапленка « <g/> Література і читач <g/> » і Володимира Державіна « <g/> Літературна критика і літературні жанри <g/> » <g/> . </p>
doc#74 Стали виходити журнали політичні <g/> , технічні <g/> , наукові <g/> , ілюстровані <g/> , театральні <g/> , музичні <g/> , журнали <g/> , присвячені літературній критиці <g/> , кіну <g/> , гумористичні <g/> .
doc#78 <p> Деінде я показав участь у українській літературній мові південно-західніх елементів і важливість цієї участи <g/> , як і шляхи їх проникання до літературної мови 9 <g/> ) <g/> .
doc#78 Але <g/> , здається <g/> , навіть того малого матеріялу <g/> , що може бути тут поданий <g/> , вистачає для того <g/> , щоб висунути такі дві тези <g/> : </p><p> 1. Чернігівська традиція була обмежена <g/> , але не припинена в українській літературній мові 19 сторіччя <g/> .
doc#78 , сіми ( <g/> в літературній мові ці форми відбилися в формі сполучника буцім із будь + сім <g/> !
doc#78 Чернігівські елементи в нього не зумовлені біографічно <g/> , а завдячені тільки літературній традиції <g/> .
doc#78 Та напевне кількість варіянтів була б куди менша в Котляревського <g/> , якби він просто фіксував одну — полтавську — говірку і не мав би віддавати данини літературній традиції <g/> .
doc#78 <p> Творчість Шевченка не принесла українській літературній мові звільнення від північно-українських елементів <g/> , хоч у нього вже годі шукати таких виразно північних проявів <g/> , як перехід о в у тощо <g/> , навіть у рештках <g/> .
doc#78 Важко сказати <g/> , якою мірою можна вбачати в цьому данину літературній традиції <g/> .
doc#78 <p> Переважна більшість цих слів уже була використана в літературній традиції до Шевченка <g/> .
doc#80 Так само можна з великою пайкою певности з'ясувати собі причини перерви в літературній діяльності Домонтовича в середині тридцятих — на початку сорокових років <g/> .