Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Однією з засад мого виховання <g/> , часто повторюваною матір'ю <g/> , було <g/> : не роби другому <g/> , чого не хочеш <g/> , щоб зробили тобі <g/> .
doc#81 Але про всі ці « <g/> твори <g/> » я радився з матір'ю <g/> , і вона рішуче порадила тему подорожнього <g/> .
doc#81 Тут уже я розгубився остаточно <g/> , але по нарадах з матір'ю вирішив написати про свою собаку <g/> .
doc#81 Він жив разом із своєю матір'ю <g/> , зубною лікаркою <g/> , і однолітком сестрою Мусею на розі Клочківської вулиці й Клясичного узвозу <g/> , там його мати й приймала пацієнтів <g/> .
doc#81 Миша жив із своєю матір'ю Розалією Самойлівною й вітчимом Мироном Яковлевичем Познанським <g/> .
doc#81 На це прийшов новий лист — я можу виїхати разом з матір'ю <g/> , подорож обох буде оплачена Наркомосом <g/> .
doc#81 Він казав — що ми зовсім різні <g/> , що я не партійний і ніколи ним не буду ( <g/> Соня викладала щось з дисциплін нової релігії <g/> , чи то діялектичний матеріялізм <g/> , чи історію партії <g/> ) <g/> ; що вона старша від мене і розлучена по першому шлюбі <g/> ; що в нас зовсім різні характери й темпераменти <g/> , — добре серед настояности солодкого кримського повітря мати раптовий вихор-бурю <g/> , але не можна жити все життя з грозовицею й полум'ям <g/> ; що годі було б уявити співжиття Соні з моєю матір'ю <g/> ; і взагалі для чого це мені <g/> ?
doc#81 Не знаю <g/> , чи йому з матір'ю пощастило виїхати після початку війни <g/> , чи його не взяли до війська <g/> , найімовірніше <g/> , що вони мусіли лишитися в місті й загинути там голодною смертю <g/> . </p>
doc#81 Іноді ми йшли з матір'ю до Медерів <g/> .
doc#81 В одній кімнаті господарі гуторили з матір'ю про всячину <g/> , а я намагався дістатися до сусідньої кімнати <g/> , ніби погрітися там коло плити <g/> .
doc#81 Виявилося <g/> , що з її матір'ю я був до певної міри колеµою — вона працювала в науковій бібліотеці Харківського університету <g/> .
doc#81 Був він росіянин <g/> , був він член партії <g/> , і не знаю <g/> , чи він лишився під німцями з власного бажання чи на підпільну працю <g/> , не знаю його дальшої долі вже під совєтами або під час другої німецької окупації <g/> , але це він знайшов для нас — мене з матір'ю — нечувана тоді річ — традиційного харківського ванькб <g/> , може <g/> , останнього з породи <g/> .
doc#81 За хвилину або дві на пероні нікого не було вже — нікого <g/> , крім мене з матір'ю й нечисленними нашими клунками <g/> , а всі вагони були переповнені по вінця <g/> , так що не лишалося ніякої надії бути в поїзді <g/> . </p>
doc#81 В одному з вагонів розчинилися двері <g/> , і Оксана Линтварьова покликала нас <g/> , кажучи <g/> , що вони потиснуться — вона була з матір'ю й двома синами — і візьмуть мене з матір'ю. Так сталося <g/> .
doc#81 <p> Гуртожиток УЦК містився ближче до східніх околиць міста <g/> , на Снопківській вулиці <g/> , 22 <g/> , а кімнату я з матір'ю дістали під числом 47 <g/> , що нагадувало нам наше колись мешкання в Харкові <g/> , воно мало нумер 46 <g/> , і таки теж у будинку ч. 22 <g/> , на Римарській вулиці <g/> , були ми мало не в сусідстві <g/> .
doc#81 І <g/> , не мігши знайти слова <g/> , я зробив фонетичну субституцію з українського « <g/> З матір'ю <g/> » <g/> : Z macierz№ <g/> .
doc#81 Поліцаї позносили меблі на наш поверх під командою колишнього Сімовичевого студента <g/> , той мені побажав гаразду на новому місці <g/> , відкозиряв <g/> , доторкнувшися пальцями до ріжка своєї шапки-мазепинки <g/> , вантажне авто від'їхало <g/> , і я з матір'ю ( <g/> z matk№ <g/> , не z macierz№ <g/> ) лишилися самі <g/> .
doc#81 <p> 12 березня 1944 року я був з матір'ю в гостях у Сімовичів <g/> .
doc#81 Але ми попрощалися спокійно <g/> , я з матір'ю подалися до нашого помешкання на вулиці Конопніцької <g/> , Сімовичі лишалися в своєму <g/> , може <g/> , говорячи частину ночі про свої перспективи <g/> .
doc#81 А до того переді мною з матір'ю стелилася небезпечна й гірка дорога на чужину в незнану еміµрацію <g/> …