Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#75 <p> « <g/> Життя — є молодість <g/> , труд і любов <g/> .
doc#77 Кілька епізодів шкільного життя — і автор переводить стрілку часу на один рік <g/> .
doc#85 Ця формула стверджує безконечну плюралістичність світу <g/> , безконечну масу проявів життя — і водночас можливість і наявність взаємопереходів цих проявів життя одного в один <g/> .
doc#50 Поезія високо підноситься над дрібнотою пересічного життя — і вона поезія тільки доти <g/> , доки не знижується до рівня загалу <g/> .
doc#85 А що б не говорили прихильники автономії мистецтва від життя <g/> , серед різних проявів мистецтва завжди існували ( <g/> і може <g/> , найбільше хвилювали <g/> ) й такі <g/> , які намагалися відтворити своїми засобами ритм навколишнього життя — і нема підстав від таких творів відмовлятися <g/> ; як нема підстав відмовлятися і від інших — бо і те і те означало б збіднювати нашу літературу <g/> . </p>
doc#28 <p> Ідеологія всеприйняття і примирення з усім <g/> , ідеологія вічної рівноваги вперше втілена Филиповичем в його відомій поезії « <g/> Шануй гніздо старого чорногуза <g/> » — з її оспівуванням спокою <g/> , вдоволення своєю долею — самотньою втіхою і безтурботною працею <g/> , шуканням тиші й лагоді над життям <g/> , у мудрому спостеріганні збоку і згори його проявів <g/> , що метушаться без ладу <g/> , як « <g/> блискучі зграї золотих пташок <g/> » <g/> ; а в поезії « <g/> Вже чекають поблідлі дні <g/> » ця ідеологія вже поширюється і на саме вмирання <g/> , на осінь у природі й житті — І поет без заперечень приймає <g/> , що в вічному і тим самим розумному круговороті пора <g/> , пора вже і йому </p><p><g/>
doc#81 Ця зустріч вирішила все її дальше життя — і смерть <g/> .
doc#81 Купатися я не любив <g/> , бо плавати не вмів і в безрічковому Харкові не мав як <g/> , лежати на пляжі й засмагати мені було огидно <g/> , але я це робив <g/> , бо це був загальний стиль життя — і що ще можна було б робити цілими днями <g/> ?
doc#22 Її життя — її приватна справа <g/> .
doc#70 <p> А коли ми здійснимо Шевченкову засаду життя — “ <g/> У нас нема Зерна неправди за собою <g/> <g/> , то <g/> , може <g/> , здійсниться й дальше його передбачення — уже й не науки самої <g/> : — “ <g/> Ходімо дальше <g/> : дальше слава <g/> .
doc#68 Зсуви ці можуть відбуватися від вужчого до ширшого <g/> : Україна —♦ світ —> життя ( <g/> не тільки поетове <g/> , життя взагалі <g/> ) — </p><p> Це все — одне прощання понадмірне — </p><p> з Вітчизною <g/> , зі світом <g/> , із життям <g/> , — </p><p> або від ширшого до вужчого <g/> : життя —> світ —* Україна <g/> .
doc#72 21 В активізації українського культурного життя <g/> Просвіти <g/> ” відіграли поважну ролю <g/> .
doc#72 Народ ( <g/> селянство <g/> ) “ <g/> або зовсім неграмотний <g/> , або покалічений російською школою <g/> , не може <g/> , а то й не хоче читати української <g/> ] газети <g/> , яка пишеться мовою <g/> , виробленою невеликим гуртом інтеліґенції <g/> , хоч і на народній основі <g/> , але з масою слів <g/> , виразів не народних і чужих народові <g/> , бо він їх не чує ні в школі <g/> , ні в суді <g/> , ні в житті <g/> ” ( <g/> 2 <g/> , 18а <g/> ) <g/> ; у містах “ <g/> звичайний городський обиватель <g/> , який так-сяк уміє говорити селянською українською мовою <g/> , не випише нашої газети <g/> , бо він краще розуміє російську <g/> ” ( <g/> 2,18а <g/> ) <g/> .
doc#25 Він бо завжди виходив з ним же формульованої засади про те <g/> , що “ <g/> українство <g/> ” було для нього “ <g/> релігією життя <g/> ” ( <g/> ЗНТШ 121 <g/> , 236 <g/> ) і не шкодував часу й сил для служіння цій “ <g/> релігії <g/> <g/> .
doc#72 Вона здійснилася в альманахах “ <g/> Дубове листя <g/> ” ( <g/> Київ 1903 <g/> ) і “ <g/> 3 потоку життя <g/> ” ( <g/> Херсон 1905 <g/> ) <g/> , викликавши застереження в письменників старшого покоління <g/> .
doc#6 У “ <g/> Під осінь життя <g/> ” ( <g/> ч. 5 <g/> ) —до болю виразний символізм собак <g/> , що пнуться на дерево <g/> , на якому розіп'ято Христа <g/> .
doc#6 На цій виставці таку групу можна бачити в “ <g/> Під осінь життя <g/> ” ( <g/> ч. 5 <g/> ) <g/> , почасти на “ <g/> Монреальській місії в Старій Броварні <g/> ” ( <g/> ч. 27 <g/> ) <g/> .
doc#6 ще раз “ <g/> Під осінь життя <g/> <g/> , ч. 5 тощо <g/> ) <g/> , — це не тільки вияв мистцевої філософії чи світовідчування <g/> , це також складова частина техніки площин <g/> , зіставлених одна з одною або накинених одна на одну <g/> . </p>
doc#72 Панування державної мови ми <g/> , росіяни <g/> , повинні боронити з такою ж енерґією <g/> , як своє життя <g/> <g/> .
doc#72 Були й соціял-демократичні органи ( <g/> <g/> Нове життя <g/> ” 1931- 1934 <g/> ) і навіть совєтофільська “ <g/> Боротьба <g/> ” ( <g/> 1926-1929 <g/> ) <g/> .