Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#53 <p> Друга відмінність між програмою Потебні й програмою « <g/> київської <g/> » школи виразна й незаперечна <g/> , — і вона вирішальна <g/> .
doc#59 У нього є своя філософія <g/> , — і вона дивно і трагічно перекликається з філософією Ірина <g/> : « <g/> Ці скиглення про гуманізм <g/> , християнство <g/> , демократію — не більше <g/> , як облуда <g/> .
doc#81 Я її <g/> , певна річ <g/> , не послухав ( <g/> а пам'ятаю ту зустріч <g/> : засніжена <g/> , зльодоватіла харківська вулиця <g/> , жадного руху на ній <g/> , тільки люди часом несуть відра з водою з не дуже близької річки <g/> , де-не-де німецькі солдати <g/> , — і вона мене переконує <g/> , хоч я не дав жадного до того приводу <g/> ) <g/> .
doc#63 Енківщина животіє — і вона <g/> , мабуть <g/> , вічна <g/> .
doc#50 Поезія високо підноситься над дрібнотою пересічного життя — і вона поезія тільки доти <g/> , доки не знижується до рівня загалу <g/> .
doc#64 Її діти були виховані по-українськи <g/> , але в реалізацію українського ідеалу вона не вірила <g/> .
doc#93 Багато вигадки вкладено в це <g/> , але в межах ілюстративности вона не збагатила тексту <g/> , не захопила глядача <g/> , лишаючи його в стані <g/> , близькому до того <g/> , що Хвильовий називав роздериротазівотністю <g/> . </p>
doc#47 Припускаємо тільки <g/> , що не раніше середини 50-х років <g/> , бо інакше вона <g/> , мабуть <g/> , увійшла б до « <g/> Княжої емалі <g/> » <g/> , і не пізніше середини 60-х років <g/> , бо настрої дальшої доби ще не позначилися доглибно на новій збірці <g/> .
doc#40 Іноді вона пов'язує синонімічні назви предмета <g/> , стаючи виявом ампліфікації <g/> , напр <g/> .
doc#40 ) <g/> ; іноді вона окреслює родову приналежність чи видову ознаку предмета <g/> , напр <g/> .
doc#80 Сказавши про страшний терор мессира Реміра і про його терористичне знищення герцоґом Валентіно <g/> , Домонтович пише <g/> : « <g/> Не завжди любов буває м'яка й лагідна <g/> ; іноді вона буває жорстока й сувора <g/> .
doc#81 Інтелектуально вона далеко не стояла на одному рівні зі своїм чоловіком <g/> .
doc#59 Після зради Ірина вона пройшла крізь свою смуту одчаю й зневір'я <g/> , крізь своє пекло <g/> .
doc#4 Тут міра справжньої поезії <g/> , і поетка виповнює її вщерть <g/> , тут і міра людяности поезії <g/> , і цей іспит вона теж складає гойно й в остаточній правді <g/> .
doc#65 українська мова під впливом історичних обставин тієї доби улягла активній вестернізації <g/> , точніше – вона ввімкнулася <g/> , хай окраєм <g/> , до того <g/> , що можна назвати центральноевропейським мовним союзом ( <g/> Sprachbund <g/> ) <g/> .
doc#89 А та література <g/> , що не виховує <g/> , що тільки бавить <g/> , що хоче бути і є лише гра <g/> , — вона неповажна <g/> .
doc#54 Коли ж допустити поезію <g/> , хоч би в мінімальній дозі <g/> , — вона кожного разу <g/> , з неминучою й послідовною закономірністю прориває рамки пропаганди і може бути прочитана інакше <g/> .
doc#103 Я ніколи не рахував <g/> , скільки в моїй бібліотеці томів <g/> , але <g/> , очевидно <g/> , разом зі славістичними книгозбірнями Гарварду й Колумбії <g/> , — вона одна з найповніших <g/> .
doc#11 Та от біда <g/> , хоч і мала <g/> , — вона <g/> , краватка <g/> , трохи посунулася праворуч <g/> .
doc#47 Школи своєї Лятуринська не створила і наслідувачів не мала <g/> , — вона була для цього занадто індивідуальна <g/> , занадто своєрідна <g/> .