Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#97 Що їхню мудрість і мудрість їхньої доби він усотував <g/> , не міг не всотувати <g/> , безперервно з самого дитинства <g/> .
doc#97 любить згадувати Пушкіна <g/> , але про ці проблеми уникає говорити <g/> . </p><p> Не треба тут прикладати саму лише логіку <g/> . Я вірю Большакову <g/> : коли він трактує казахів як друзів і коли
doc#97 Чи під цим « <g/> русским народом <g/> » треба розуміти самих росіян чи всіх підданих імперії <g/> , ніде не визначається <g/> .
doc#97 Вона « <g/> удостоилась похвалы самого государя императора <g/> » <g/> .
doc#97 За його прикладом <g/> , але уже на його адресу я зібрав тут ув один рахунок закиди самому Авторові <g/> .
doc#97 Але треба великого зусилля самого « <g/> пацієнта <g/> » <g/> .
doc#97 <p> Безнастанне вказування читачеві <g/> , на що звернути увагу <g/> , кількома риторичними засобами-повтореннями — повторення того самого слова — подвоєння слова від запитання до тут-таки даної відповіді <g/> , виділення важливого друкарським підкресленням
doc#97 Як вільно там читачеві дихається <g/> : Романіст оповідає <g/> , показує <g/> , але не тикає носом <g/> , не хапає за руку <g/> , не читає моралі <g/> , не повчає <g/> , не грубіянить і не показує самого себе <g/> , — от <g/> , дивись <g/> , який я парубок моторний ( <g/> чи краще <g/> : фартовий жиган <g/> ) <g/> . </p>
doc#97 Мабуть <g/> , і Портянко <g/> , і Гапка — це той самий образ <g/> , тільки взятий у різних ракурсах — у Домонтовича згори і очима високого інтелектуаліста <g/> , у Хвильового — зсередини революційних протуберанців ( <g/> не Драчевих <g/> , а Тичининих <g/> ) <g/> .
doc#98 Я тоді не чув про Новиченка <g/> , не читав про нього або його самого <g/> .
doc#98 Мова тут не про до блювоти і наскрізь набридлу « <g/> дружбу народів <g/> » <g/> , про хемічний склад самої крови нашої нації <g/> , без якої ( <g/> крови <g/> ) нема й самої нації <g/> . </p>
doc#98 Мова тут не про до блювоти і наскрізь набридлу « <g/> дружбу народів <g/> » <g/> , про хемічний склад самої крови нашої нації <g/> , без якої ( <g/> крови <g/> ) нема й самої нації <g/> . </p>
doc#98 Оті самі <g/> , що їх ліквідувалося — в потоках крови — мало не століття <g/> , і нічого з того не вийшло <g/> . </p>
doc#98 Озія петербурзької нелюдської імперії почала свій трагічно-ґростесковий марш до загибелі з димами сотень поміщицьких маєтків України 1902— 1903 років <g/> , щоб довершувати цей-таки марш уже далеко на Заході розграбуванням замку Естергазі на самому заході Угорщини <g/> , де колись перлямутрово котилися хвилі менуетів Гайдна і де хоч би один тобі рококовий стільчик уцілів — і макабричним полум'ям берлінського райхстаґу <g/> , де промовляв у майбутнє залізний канцлер Бісмарк <g/> . </p>
doc#98 Сама непевність <g/> .
doc#98 « <g/> Співай <g/> , поете <g/> , з нами в тон <g/> » <g/> . </p><p> Усе тут протягом тих самих катастроф-революцій <g/> , з того самого стебла кільчиться <g/> , спільна путь — втрата розшарування <g/> , еліти
doc#98 з нами в тон <g/> » <g/> . </p><p> Усе тут протягом тих самих катастроф-революцій <g/> , з того самого стебла кільчиться <g/> , спільна путь — втрата розшарування <g/> , еліти <g/> , аристократії <g/> , індивідуальности <g/> ,
doc#98 Ми хворі на ті самі хвороби <g/> .
doc#98 Із чим доведеться жити і що приймати — не старі закони і не люди тих законів <g/> , а сама засада різности й нерівности <g/> . </p>
doc#98 Може <g/> , ми навіть знали <g/> , потай від самих себе <g/> , який коефіцієнт порядности характеризував даного співчлена громади homo sapiens <g/> .