Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#27 « <g/> соціологічний еквівалент <g/> » літератури вже існувала <g/> , Віктор Петров вагався між
doc#81 починалося <g/> . Але вимога бути таким <g/> , як усі <g/> , вже існувала <g/> . « <g/> Война и мир <g/> » Маяковського чи нігті <g/> ,
doc#51 у ньому <g/> . </p><p> Становище ускладналоса тим <g/> , що вже існувала потужна традиція літературної мови <g/> ,
doc#72 від численних організацій та установ <g/> , що вже існували на той час <g/> : політичних <g/> , професійних <g/> ,
doc#76 в діялектах і після того <g/> , як ці діялекти вже існували як окремі мовні одиниці <g/> . </p><p> 9. Про
doc#22 насамперед використовує й спрямовує те <g/> , що вже існує <g/> . </p><p> Настанова радянської людини ( <g/> навіть
doc#89 нашому народові <g/> , Україні <g/> . Але <g/> , мабуть <g/> , така вже історична доля нашої літератури <g/> … це дуже
doc#17 Куліш 1927 року <g/> . </p><p> Але <g/> , якщо п'єса стала в цьому вже історичною <g/> , якщо її концепція революції
doc#62 людей нашого часу - сучасність <g/> , а об'єктивно це вже історія <g/> . </p><p> Так виникла в нью-йоркській Академії
doc#76 на Східнослов'янській рівнині теж були вже історією <g/> ; до того ж у передісторичні часи
doc#87 , звичайно ж <g/> , ніколи не говорили <g/> . Воно не знало вже історії України і навіть « <g/> руської історії <g/> » —
doc#40 ) <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Ці дні твої <g/> , його <g/> , мої <g/> » ( <g/> Сос <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> I вже їхня юність вітається близько <g/> » ( <g/> Малиш <g/> . <g/> ) <g/> . </p><p> 4.
doc#40 ( <g/> Мирн <g/> . <g/> ) <g/> . Застарів сполучник якже <g/> , пор <g/> . <g/> : « <g/> Якже вже її зачіпали чим <g/> , то <g/> … вона тягла материну руку <g/> » (
doc#40 , напр <g/> . <g/> : « <g/> Почнуть старости швендяти до неї <g/> , бо вже її Оксана <g/> , як діждемо різдвяних м'ясниць ( <g/> тут
doc#24 та хвали <g/> , — сьогодні показано не буде <g/> , як не буде вже її показано ніколи <g/> » <g/> . Але це не значить <g/> , що автор
doc#88 те <g/> , що треба <g/> . Що вона при цьому думає <g/> , це вже її справа <g/> , яка нікого не обходить <g/> . Ось чому <g/> , в
doc#81 , що він колинебудь пробував читати <g/> , не кажу вже — вивчати писання Леніна чи Маркса <g/> . Коли він мав
doc#81 людини бути приятелем комусь іншому <g/> , не кажу вже — коханим <g/> . Це були частини устатковання
doc#30 друге — і єдине справжнє й посутнє <g/> , — що пережив я вже — молодечі роки <g/> , коли контора моя приймала
doc#30 . І кісточок не збережуть <g/> . Мабуть <g/> , тут ми вже — на противагу двом попереднім пунктам <g/> , —