This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#27 | « <g/> соціологічний еквівалент <g/> » літератури | вже | існувала <g/> , Віктор Петров вагався між |
doc#81 | починалося <g/> . Але вимога бути таким <g/> , як усі <g/> , | вже | існувала <g/> . « <g/> Война и мир <g/> » Маяковського чи нігті <g/> , |
doc#51 | у ньому <g/> . </p><p> Становище ускладналоса тим <g/> , що | вже | існувала потужна традиція літературної мови <g/> , |
doc#72 | від численних організацій та установ <g/> , що | вже | існували на той час <g/> : політичних <g/> , професійних <g/> , |
doc#76 | в діялектах і після того <g/> , як ці діялекти | вже | існували як окремі мовні одиниці <g/> . </p><p> 9. Про |
doc#22 | насамперед використовує й спрямовує те <g/> , що | вже | існує <g/> . </p><p> Настанова радянської людини ( <g/> навіть |
doc#89 | нашому народові <g/> , Україні <g/> . Але <g/> , мабуть <g/> , така | вже | історична доля нашої літератури <g/> … це дуже |
doc#17 | Куліш 1927 року <g/> . </p><p> Але <g/> , якщо п'єса стала в цьому | вже | історичною <g/> , якщо її концепція революції |
doc#62 | людей нашого часу - сучасність <g/> , а об'єктивно це | вже | історія <g/> . </p><p> Так виникла в нью-йоркській Академії |
doc#76 | на Східнослов'янській рівнині теж були | вже | історією <g/> ; до того ж у передісторичні часи |
doc#87 | , звичайно ж <g/> , ніколи не говорили <g/> . Воно не знало | вже | історії України і навіть « <g/> руської історії <g/> » — |
doc#40 | ) <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Ці дні твої <g/> , його <g/> , мої <g/> » ( <g/> Сос <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> I | вже | їхня юність вітається близько <g/> » ( <g/> Малиш <g/> . <g/> ) <g/> . </p><p> 4. |
doc#40 | ( <g/> Мирн <g/> . <g/> ) <g/> . Застарів сполучник якже <g/> , пор <g/> . <g/> : « <g/> Якже | вже | її зачіпали чим <g/> , то <g/> … вона тягла материну руку <g/> » ( |
doc#40 | , напр <g/> . <g/> : « <g/> Почнуть старости швендяти до неї <g/> , бо | вже | її Оксана <g/> , як діждемо різдвяних м'ясниць ( <g/> тут |
doc#24 | та хвали <g/> , — сьогодні показано не буде <g/> , як не буде | вже | її показано ніколи <g/> » <g/> . Але це не значить <g/> , що автор |
doc#88 | те <g/> , що треба <g/> . Що вона при цьому думає <g/> , це | вже | її справа <g/> , яка нікого не обходить <g/> . Ось чому <g/> , в |
doc#81 | , що він колинебудь пробував читати <g/> , не кажу | вже | — вивчати писання Леніна чи Маркса <g/> . Коли він мав |
doc#81 | людини бути приятелем комусь іншому <g/> , не кажу | вже | — коханим <g/> . Це були частини устатковання |
doc#30 | друге — і єдине справжнє й посутнє <g/> , — що пережив я | вже | — молодечі роки <g/> , коли контора моя приймала |
doc#30 | . І кісточок не збережуть <g/> . Мабуть <g/> , тут ми | вже | — на противагу двом попереднім пунктам <g/> , — |