Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#68 Обмежуючися на одному прикладі <g/> : в опис безсонної ночі в казематі Шевченко вводить уривки діялогу вартових — російською мовою і на теми користання принадами примітивного життя — </p><p> Верчуся <g/> , світу дожидаю <g/> , </p><p> А за дверима про своє </p><p> Солдатськеє нежитіє </p><p> Два часовії розмовляють <g/> . </p>
doc#43 <p> Протест проти релігії Числа <g/> , проти диктатури Числа в сучасному світі організують поети і мистці <g/> , хоч <g/> , з другого боку <g/> , не можна не помітити <g/> , що Всевладне Число вдирається і в сферу мистецтва <g/> , і то не тільки в зовнішню організацію мистецького життя — видавнича діяльність <g/> , виставки <g/> , концерти <g/> , конкурси <g/> , премії тощо <g/> , — ач в царину внутрішньої організації мистецького твору — математика композиції <g/> , елементи технічного мислення <g/> , зокрема в абстрактному малярстві <g/> , в сюрреалізмі <g/> , вирахування ефекту <g/> .
doc#72 Так слова <g/> , семантично пов'язані з сільським життям — включаючи рільництво й ремісництво <g/> , — набували нового “ <g/> індустріального <g/> ” значення <g/> , як у випадку виробні ( <g/> первісно “ <g/> майстерня <g/> ” <g/> , згодом — “ <g/> фабрика <g/> ” <g/> , “ <g/> завод <g/> ” <g/> ) чи прогонича ( <g/> первісно — прут <g/> , яким замикали віконниці <g/> , згодом — відповідник до російського болт взагалі <g/> ) ( <g/> Shevelov 1977 <g/> , 255 <g/> ) <g/> .
doc#32 <p> Розбурханим було перше півріччя усіх українських таборів у Німеччині <g/> , таке було і в діпівському Юпітері <g/> : комплектування складу мешканців <g/> , сяке-таке обживання непривітних солдатських заль <g/> , опір примусовій репатріяції ( <g/> на якій наполягав совєтський союзник і на яку розраховували західні союзники — трохи про це в романі Павла Загребельного « <g/> Тисячолітній Миколай <g/> » <g/> , а повного літопису конфліктів з участю американських військових частин проти беззбройних діпі <g/> , як от у Герсфельді <g/> , Кавфбойрені <g/> , а було їх <g/> , напевне <g/> , ще немало <g/> , — такого літопису ще не написано <g/> ) <g/> , устійнення меж демократії в унутрішньотаборовому житті — все це виформовувалося помалу і з болем <g/> . </p>
doc#75 Це Яновський писав <g/> : « <g/> Відчувати фарби життя — головне <g/> » <g/> .
doc#101 У містечку Лунд ( <g/> Швеція <g/> ) <g/> , де я викладав в університеті <g/> , я вдався до чернечого способу життя — два з половиною роки просидів у бібліотеці <g/> .
doc#0 Серед усього іншого <g/> , Берлін був до того часу центром чужинецького життя — дипломатичного <g/> , культурного <g/> , студентського <g/> …
doc#8 Він любив радості життя — добре поїсти і випити <g/> , але був зовсім байдужий до своєї зовнішності <g/> .
doc#45 Так <g/> , Потебня ніколи не зрікався відмикачок <g/> , навіть на схилі життя — жадна осяжна теорія без них не обходиться <g/> , Лавровський мав певні підстави для докорів <g/> , але Потебня користувався відмикачками майстерно <g/> , не так <g/> , як Житецький <g/> , чи Харціев <g/> , чи ще багато хто <g/> . </p>
doc#18 » Сенс життя — рух <g/> , сенс життя — життя <g/> , в його безупинності <g/> .
doc#59 А наш Еней лишається сам <g/> , навіть не сам <g/> , а з тими <g/> , хто поза життям — з професором Кравчуком і Ганною Олексіївною <g/> , не в стані <g/> , кажучи словами російського поета <g/> , « <g/> погибающих за великое дело любви <g/> » <g/> , а в стані « <g/> праздно болтающих <g/> » <g/> . </p>
doc#22 » Виразно і мало-мало не одверто революція була розрахована не на піднесення рівня життя — культурного й матеріяльного <g/> , — а на ліквідацію протилежностей на нижчому рівні <g/> .
doc#81 Тисячею дрібниць вона входила в життя — купівля на базарі <g/> , розмови з селянами <g/> , літні подорожі на Полтавщину <g/> , контакти з Толею Носовим <g/> .
doc#27 Знає добре нашу історію <g/> , а пісні так співає ( <g/> та все наські <g/> ) <g/> , що аж серце радується <g/> » ( <g/> 1847 <g/> ) <g/> , листи до неї <g/> , що їх <g/> , на жаль <g/> , маємо тільки два <g/> , 1856 року <g/> , — самі собою прекрасні описи ідилії ( <g/> і трохи — нудьги <g/> ) поміщицьких маєтків на Україні — прекрасні варіяції « <g/> Садка вишневого коло хати <g/> » <g/> , перенесеного з селянського до дідицького життя — листи ціне виходять поза межі простих настроїв <g/> , деталів щоденного побуту і тим самим окреслюють образ жінки вірної <g/> , доброї <g/> , чутливої <g/> , безмежно відданої своєму чоловікові <g/> , але і тільки <g/> , так що <g/> , їх прочитавши <g/> , так і хочеться сказати за Кулішем <g/> , там таки <g/> : « <g/> Добрі люди <g/> , тільки скучно <g/> » <g/> .
doc#59 Як досі життя Ірина було діло <g/> , так і на початку його нового життя — ми знаємо це — стоятиме діло <g/> . </p>
doc#84 В житті — може <g/> , в житті теж це тільки ряботиння поверхні <g/> ?
doc#85 Треба ще вміти простежити <g/> , як ці іманентні закони реалізуються у взаємодії з іншими проявами й рядами проявів життя — не в залежності від них <g/> , підкреслюю ( <g/> як твердять усякі моністи <g/> ) <g/> , а у взаємодії з ними <g/> .
doc#98 Були в моєму житті — небагато їх було <g/> , а все-таки були <g/> , — тоді ще живі <g/> , хоч які малосилі й приречені <g/> , — Догадько Левко і Тетієвський Мишко <g/> .
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Питання <g/> » <g/> ) </p><p> Світ для неї — в'язниця <g/> , а життя — незбагненне <g/> , і людина зла <g/> , вона — </p><p><g/> …
doc#81 Одначе <g/> , життя — одна справа <g/> , а література — інша <g/> , видко <g/> , я це передчував уже тоді ( <g/> не передчуваючи того <g/> , що тепер старатимуся якраз наблизити літературу до життя <g/> , правда <g/> , тільки в ретроспективі пригадки <g/> ) <g/> .