Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#50 Водночас юнак пізнає <g/> , що в житті існують темні сили <g/> , які підстерігають усе живе і творче <g/> .
doc#26 Бачачи сенс історії в народженні й житті Ісуса Христа <g/> , Матвій починає історію як часовий ланцюг народжень <g/> : « <g/> Авраам породив Ісаака <g/> ; а Ісаак породив Якова <g/> ; а Яків породив Юду чи братів його <g/> ; а Юда породив Фареса <g/> …
doc#45 Тут причина того <g/> , що свої численні спроби дати загальну теорію він ні разу не довів до кінця і за життя їх майже не публікував <g/> .
doc#32 Не всі вони лишили фундаментальні праці <g/> , наукове життя їх не було легке <g/> , але всі вони цуралися дешевинки і знали цінність об'єктивного наукового мислення <g/> .
doc#62 Перша охоплює листування з американських архівів - від Нью-Йорку до Каліфорнії <g/> , яке датується другою половиною 19-го сторіччя і першою чвертю 20-го і включає <g/> , поміж іншим <g/> , досі не видавані листи П. Куліша ( <g/> дуже цікаві його міркування про звукові особливості української мови <g/> ) <g/> , Михайла Коцюбинського і Богдана Лепкого <g/> , а основне місце в ній посідає листування Михайла Драгоманова з родиною де-Гольштейнів <g/> , що належать до останніх років життя їхнього автора <g/> , від 1882-го до 1895 року <g/> .
doc#10 І тут природним стає питання про обставини історичного життя їхніх племенних носіїв <g/> , про ті історичні обставини <g/> , що зумовили <g/> , з одного боку <g/> , ізоляцію цих ддвох груп одна від одної <g/> , а з другого – можливо <g/> , їх тимчасові сходження з іншими <g/> , не східньослов'янськими народностями <g/> .
doc#81 А це було багато <g/> , дуже багато <g/> , бо життя її було від початку і до кінця життям матері <g/> .
doc#81 Не потребував він говорити про Росію й життя її громадян <g/> , він знав ці речі з досвіду власного вигнання й полону <g/> , і кілька ніби між іншим кинених слів показали це зовсім чітко <g/> .
doc#36 <p> Внутрішнє й зовнішнє життя Ґе тепер начебто гармонійно поєдналися <g/> .
doc#36 При житті Ґе ці терміни ще не існували <g/> .
doc#36 А може зовсім не так <g/> , може їхні шляхи ніколи не перетиналися аж до випадкової зустрічі при кінці життя Ґе і тридцять років по смерті Шевченка <g/> ? </p>
doc#6 Приміром <g/> , до свого портрета Казимира Ґзовського ( <g/> “ <g/> Утікач-аристократ <g/> ” <g/> , у польській серії <g/> ) він додає <g/> , що квітуче дерево на передньому пляні означає плідне й радісне життя Ґзовського в Канаді <g/> , друге дерево <g/> , засохле й зламане <g/> , — розрив з його життям у Польщі <g/> , розташування алей у парку натякає на схрещення ліній в англійському прапорі <g/> , що був тоді й канадським <g/> , поїзд на задньому пляні — участь Ґзовського в розбудові канадських залізниць тощо <g/> .
doc#28 Поезія П. Филиповича – це переважно поезія відбитого літературного світла <g/> , а не поезія цілісного <g/> , на житті ґрунованого світосприйняття <g/> . </p>
doc#33 Протягом твору він іде від перемоги до перемоги <g/> , він здобуває оточення за оточенням <g/> , поки все місто не стає його здобиччю <g/> , місто і життя <g/> , бо в творі Підмогильного місто й життя – тотожність <g/> .
doc#63 Поезія може жити тільки в постійній взаємодії з мовою життя — Umgangssprache <g/> , постійно черпаючи з цього вічно живого джерела - хоч завжди <g/> , звичайно <g/> , перетворюючи й переосмислюючи здобуте <g/> . </p>
doc#38 Тільки в окресленні класицизму Чижевський перерізає межі літератури і вбачає подібні ознаки в самому стилі життя — « <g/> двірському <g/> » стилі ( <g/> є. 328 <g/> ) <g/> .
doc#11 Роман — про протистояння двох трибів життя — аполлонівський упроваджується списком зупинок вапоретто <g/> , вакхічний <g/> , діонісійський <g/> , оргіястичний — буянням і маріннями героїв <g/> .
doc#85 Ми наближаємося до зрозуміння <g/> , що прояви життя — безконечні в своїй різноманітності <g/> , індивідуальності <g/> , переплетеності <g/> , незалежності і взаємовизначеності водночас <g/> , — але що вони <g/> , ці прояви життя <g/> , разом з тим безконечно переходять один в один <g/> .
doc#84 Сартристи твердять <g/> , що людське життя — в марному прагненні такого мертвого спокою <g/> .
doc#24 Вона починається трьома розмірно довгими уступами <g/> , що з них кожний дає характеристику однієї людини <g/> : людини розуму з болем її мислі в першому уступі <g/> ; людини почуття <g/> , що знаходить заспокоєння в мріях — у другому <g/> ; людини волі <g/> , хазяїна міста й життя — в третьому <g/> .