Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 За спеціяльністю інститути ділилися так <g/> : сільськогосподарські — 3 українські <g/> , 6 двомовних <g/> ; педагогічні — 6 українських <g/> , 4 двомовні <g/> ; але технологічні й медичні мали всього 2 українські <g/> , 2 російські і 7 двомовних ( <g/> Сірополко 204 <g/> ) <g/> .
doc#72 Адже показується <g/> , що це ті самі слова <g/> , котрі іноді <g/> , здається <g/> , так ріжуть наше зросійщене вухо <g/> ” ( <g/> Кримський 1926 <g/> , VIII <g/> ) <g/> .
doc#72 В багатьох випадках знову виринає доукраїнізаційний двоподіл село — місто <g/> , існування якого <g/> , підмічене Д. Лебедем <g/> , так палко заперечували в Скрипникові часи <g/> .
doc#72 Правила <g/> , видрукувані так чи як проект <g/> , не мали зобов'язуючої сили <g/> ; не було <g/> , зрештою <g/> , й установи <g/> , яка б їм такої сили надала <g/> .
doc#73 З другого боку <g/> , неспроможність утриматися при зливі групових видань змушувала і ці групи шукати своїх меценатів <g/> ; ними найчастіше ставали політичні партії <g/> , які своє становище мецената використовували для того <g/> , щоб диктувати письменникам свої вимоги як політичного <g/> , так навіть і мистецького змісту <g/> .
doc#73 З цього ж таки усвідомлення психологічно виходила доповідь Уласа Самчука « <g/> Велика література <g/> » <g/> , але вона не так віддавалася критиці минулого <g/> , як пробувала зробити позитивні висновки на майбутнє <g/> .
doc#73 <p> Зроблено так мало <g/> , що все можна перелічити в одній фразі <g/> .
doc#74 З одного боку <g/> , Сталін <g/> , ведучи жорстоку боротьбу в партії <g/> , намагався здобути всяку можливу підтримку <g/> , включно з підтримкою - хай не надто численних - націонал-комуністів ( <g/> так його підтримав <g/> , наприклад <g/> , ( <g/> Скрипник <g/> ) <g/> .
doc#74 [ <g/> 43 <g/> ] За спеціяльністю інститути ділилися так <g/> : сільськогосподарські - 3 українські <g/> , 6 двомовних <g/> ; педагогічні - 6 українських <g/> , 4 двомовні <g/> ; зате технологічні й медичні мали всього 2 українські <g/> , 2 російські і 7 двомовних <g/> .
doc#75 <p> І так само трактована в нього смерть <g/> , не як розклад і кінець життя <g/> , а радше як інше життя <g/> : « <g/> Я не хочу ненавидіти й смерть — вона спокій після шумної <g/> , натрудженої дороги <g/> , а як можна ненавидіти спокій і відпочинок із краплями солоного поту на чолі <g/> ?
doc#76 Не довести чогось не означає довести протилежне <g/> , — а саме так це потрактовано <g/> .
doc#76 <p> Перегрупування первісних говіркових регіонів у три східнослов'янські мови можна <g/> , дуже спрощено <g/> , показати такою схемою <g/> : </p><p> Хронологію головних етапів у формуванні української мови з увагою до деяких політичних подій часу в схематичній формі можна подати так <g/> : </p><p> 1. 6 — 7 ст <g/> .
doc#76 Як слово виринуло в Юзефовича <g/> , коли готувався Емський указ <g/> , так напередодні Валуєвського указу 1863 року знаходимо слово в Івана Аксакова <g/> , провідної постаті серед російських слов'янофілів <g/> , у його нападі на « <g/> Основу <g/> » <g/> .
doc#76 <p> У суті речі так і в Победоносцева <g/> .
doc#77 <p> Поводься так і надалі <g/> .
doc#79 У Мольєра « <g/> Буржуа-шляхтич <g/> » так і зветься – « <g/> комедія-балет <g/> » <g/> .
doc#79 Герой Мольєра набирає вчителів <g/> , щоб здобути добрі манери <g/> , і так робить Мина <g/> .
doc#80 Домонтович побачив у початкових розділах книжки « <g/> свою <g/> » тему — кохання через музику було темою сюжетної любовної нитки в « <g/> Без ґрунту <g/> » — і <g/> , як виглядає <g/> , так захопився збігом тем <g/> , що вирішив « <g/> переписати <g/> » книжку « <g/> Бенвенути <g/> » <g/> .
doc#81 Те <g/> , що я пройшов через усі тарапати <g/> , звичайно <g/> , не наслідок моєї віри <g/> , так склалося само собою в численних сплетах обставин <g/> .
doc#81 Не знаю <g/> , чи вона була зв'язана з радянськими партизанами <g/> , але не здивувався б <g/> , якби це було так <g/> .