Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Відзначимо такі головні внутрішньо-видові відтінки доконаних дієслів <g/> : </p><p> 1. Окреслення дії як початої <g/> .
doc#40 При наявності показника -ся дієслова цього типу поєднують значення початку дії і поглинення нею ( <g/> закохатися <g/> , замріятися <g/> , заговоритися <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 <p> 2. Окреслення дії як обмеженої певним протягом часу <g/> .
doc#40 <p> 3. Окреслення дії як доведеної до крайньої межі <g/> , до вичерпання <g/> .
doc#40 <p> 4. Теж вичерпання дії <g/> , але з відтінком внутрішнього задоволення <g/> .
doc#40 Вплив такого по- — подвійний <g/> : з одного боку <g/> , воно знов надає недоконаним дієсловам доконаности <g/> , як це видно і з поданих прикладів <g/> , з другого боку <g/> , воно показує розподіл дії на велике число об'єктів ( <g/> при перехідних дієсловах <g/> ) або на велике число дійових осіб ( <g/> при неперехідних дієсловах <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> 6. Значення тривалої і інтенсивної дії і водночас доконаности недоконаним дієсловам як з приростками <g/> , так і без них надає подвійний приросток попо- <g/> , напр <g/> .
doc#40 Але такі недоконані форми <g/> , що тоді мають значення повторюваної дії ( <g/> т. зв <g/> .
doc#40 <p> В недоконаних формах могло б бути проведене розрізнення тривалої дії від повторюваної ( <g/> наворотової <g/> ) <g/> .
doc#40 А іноді ці дієслова і просто набирають значення більшої тяглости дії напр <g/> .
doc#40 Тому багато науковців воліє говорити тут не про наворотовість <g/> , а про неозначеність дії в протилежність означеності дієслів типу нести <g/> , везти <g/> … </p>
doc#40 <p> Менша кількість внутрішньо-видових відтінків у недоко- наному виді надолужується тим <g/> , що саме сприймання дії в цьому виді ніби безпосередніше <g/> , наочніше <g/> , мовець тут ніби перенесений у сам осередок перебігу дії <g/> .
doc#40 <p> Менша кількість внутрішньо-видових відтінків у недоко- наному виді надолужується тим <g/> , що саме сприймання дії в цьому виді ніби безпосередніше <g/> , наочніше <g/> , мовець тут ніби перенесений у сам осередок перебігу дії <g/> .
doc#40 ) <g/> ; наросток -ори- <g/> , -орі- в дієсловах <g/> , що показують періодично-повторювані звукові й слухові враження ( <g/> майоріти <g/> , сокорити <g/> , заморити <g/> ) <g/> ; наросток -цюва- в дієсловах із значенням рухів пересмикування <g/> , переважно танцювальних ( <g/> гопцювати <g/> , дрібцювати <g/> , тупцювати <g/> ; лупцювати <g/> , драпцювати <g/> ) <g/> ; наросток -уля- в дієсловах із значенням кривих рухів ( <g/> дибуляти <g/> , також котуляти <g/> , кривуляти <g/> ) <g/> ; наросток -ели- зв'язаний з кружляльним рухом ( <g/> віх- телити <g/> , хурделити <g/> ; гамселити <g/> ) <g/> ; наросток -оси- зв'язаний з негативною оцінкою дії ( <g/> бурмосити <g/> , термосити <g/> , гундосити <g/> ) <g/> ; наросток -ани- ( <g/> з показником -ся <g/> ) показує затрудненість дії ( <g/> совганитися <g/> , сурганитися <g/> ; пор <g/> .
doc#40 -ори- <g/> , -орі- в дієсловах <g/> , що показують періодично-повторювані звукові й слухові враження ( <g/> майоріти <g/> , сокорити <g/> , заморити <g/> ) <g/> ; наросток -цюва- в дієсловах із значенням рухів пересмикування <g/> , переважно танцювальних ( <g/> гопцювати <g/> , дрібцювати <g/> , тупцювати <g/> ; лупцювати <g/> , драпцювати <g/> ) <g/> ; наросток -уля- в дієсловах із значенням кривих рухів ( <g/> дибуляти <g/> , також котуляти <g/> , кривуляти <g/> ) <g/> ; наросток -ели- зв'язаний з кружляльним рухом ( <g/> віх- телити <g/> , хурделити <g/> ; гамселити <g/> ) <g/> ; наросток -оси- зв'язаний з негативною оцінкою дії ( <g/> бурмосити <g/> , термосити <g/> , гундосити <g/> ) <g/> ; наросток -ани- ( <g/> з показником -ся <g/> ) показує затрудненість дії ( <g/> совганитися <g/> , сурганитися <g/> ; пор <g/> .
doc#40 <p> Рух від місця дії ( <g/> на питання звідки <g/> ?
doc#40 Натомість з приростком від- більше пов'язується значення простого віддалення <g/> , що кінець-кінцем може посилюючися перейти в значення повернення дії в протилежний напрям ( <g/> відказати <g/> , відплатити <g/> , віддячити <g/> ) <g/> , а далі й простого заперечення <g/> , припинення дії <g/> : відмовити <g/> , відсердитися <g/> ; з другого боку <g/> , заперечуючи попередній стан <g/> , приросток цей може показувати й повернення до переднішого стану <g/> , напр <g/> .
doc#40 Натомість з приростком від- більше пов'язується значення простого віддалення <g/> , що кінець-кінцем може посилюючися перейти в значення повернення дії в протилежний напрям ( <g/> відказати <g/> , відплатити <g/> , віддячити <g/> ) <g/> , а далі й простого заперечення <g/> , припинення дії <g/> : відмовити <g/> , відсердитися <g/> ; з другого боку <g/> , заперечуючи попередній стан <g/> , приросток цей може показувати й повернення до переднішого стану <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Численна група приростків своїм первісним значенням має рух до місця дії ( <g/> на питання куди <g/> ?
doc#40 ) <g/> , а далі скупчення предметів у місці дії і в зв'язку з цим повну насиченість дією <g/> , напр <g/> .