Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 з будь-яким іншим наявним у даному реченні словом без посередництва прийменника через <g/> . Не можна
doc#15 називні речення в сучасному розумінні слова взагалі не розглядаються <g/> . Бездієслівні
doc#15 справи <g/> . </p><p> Називного речення в точному розумінні слова Травнічек по суті не знає <g/> . </p><p> Найбільше
doc#89 « <g/> нетворчі натури <g/> » <g/> , характеризував їхню ролю словами <g/> : « <g/> На жаль <g/> , смак нетворчих натур має характер
doc#72 в українську частину словника суто російське слово риболов <g/> . </p><p> Отже <g/> , словник майже ідеально
doc#72 синонімів подано лише ближчий до російського слова <g/> , напр <g/> . <g/> , двор — двір ( <g/> немає подвір'я <g/> , обійстя <g/> ) <g/> ;
doc#72 “ <g/> Правди <g/> ” жадав <g/> , щоб відповідні російські слова фігурували також в українській частині
doc#65 подає дуже мало <g/> . Словник перекладав російські слова управлять <g/> , верховний <g/> , батрак <g/> , торгаш <g/> ,
doc#71 собі пішло <g/> , </p><p> И <g/> , якъ сонце из-підъ хмары <g/> , </p><p> Рідне слово изійшло <g/> . </p><p> Приняло козачі річі <g/> , </p><p> Регітъ <g/> , жарты <g/> ,
doc#40 не тільки на синоніми <g/> , а і на різнозначні слова <g/> : тоді вони добираються за наростанням їх
doc#40 деякі гомоніми постали через те <g/> , що ніби те саме слово продерлося в літературну мову з різними
doc#5 індивідуальне <g/> , що так само поводяться <g/> , ті самі слова говорять <g/> , так само зідхають і так само
doc#40 нічого не втрачає <g/> , бо й далі вживає свого слова <g/> , ані друга сторона не повинна повертати те
doc#72 нею в культурному житті в широкому сенсі слова <g/> . Зайве згадувати <g/> , що в обох випадках це
doc#81 в різних ділянках технології в широкому сенсі слова <g/> . Але технологія мене не спокушала <g/> , і
doc#12 слів <g/> , напр <g/> . <g/> , парі <g/> , таксі <g/> ; </p><p> в <g/> ) в середині слів після приголосних б <g/> , в <g/> , г <g/> , ґ <g/> , к <g/> , л <g/> , м <g/> , н <g/> , п <g/> , ф
doc#82 я дебютант і тому треба було б <g/> , щоб сказав слово про себе <g/> . Воно і справді не вільне від
doc#40 , мають нахил зліплюватися в одне складене слово <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> I під склепіння людське тіло злітає
doc#53 . Даремно він шукав би <g/> , наприклад <g/> , у словниках слова захпет ( <g/> 7 <g/> , 283 <g/> ) ( <g/> має бути захист <g/> ) <g/> . Помилки
doc#40 , і саму цю розподільчість підкреслює сполучне слово котрий <g/> . Сполучник щоб <g/> , як і в об'єктних