Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 7 листопада 1930 р. міністер освіти Чехо-Словаччини дозволив уживати російських підручників у школах ( <g/> там таки <g/> ) <g/> , а 1 жовтня 1936 р. уже рекомендував їх до вжитку ( <g/> Штець 27 <g/> ) <g/> .
doc#72 Після того <g/> , як офіційно визнано українську й російську мову рівнорядними мовами краю <g/> , сперечатися про український правопис стало недоречним <g/> .
doc#72 Як подає ЕУ ( <g/> 1,997 <g/> ) за чеського періоду в краю виходило 62 українські періодичні видання <g/> , 39 російських <g/> , 34 угорські і 13 чеських <g/> .
doc#72 Щось подібне спостерігаємо і в ділянці освіти загалом <g/> , а зокрема в шкільництві з “ <g/> місцевою мовою <g/> ” викладання <g/> , чи то українською <g/> , чи російською <g/> , чи русинською <g/> .
doc#72 Чистою літературною українською мовою не видавалося майже нічого <g/> , літературною російською дуже мало <g/> , переважно твори авторів не місцевого походження <g/> .
doc#72 Конфлікт між українською й російською мовами відбувався в іншій площині <g/> .
doc#72 Не один <g/> , </p><p> хто кінчив російську або польську школу <g/> , кого виховано в російській чи польській культурі <g/> , повернувся до української <g/> .
doc#72 67 У часи <g/> , коли велося безоглядне полювання на все “ <g/> націоналістичне <g/> ” <g/> , а також згодом <g/> , чимало “ <g/> незалежницьких <g/> ” слів зазнало заборони <g/> , особливо якщо вони мали дублети спільні з російською мовою <g/> , наприклад <g/> : бігун — полюс <g/> , підсоння — клімат <g/> , людність — населення <g/> , низка — ряд <g/> , на тлі — на фоні та ін <g/> .
doc#72 , 156-158 <g/> , 160-162 <g/> , 170 </p><p> Галущинський М. —151 Ганцов В. — 25 <g/> , 85 <g/> , 106 <g/> , 110 Гарайда І. —166 <g/> , 49 “ <g/> Рілля <g/> " — 35 Річпосполита — 141 “ <g/> Робітнича газета <g/> ” — 63-64 <g/> , 69 Родзянко М. — 52 Родічев Ф. — 46 <g/> , 47 “ <g/> Розвага <g/> ” — 50 “ <g/> Розсвіт <g/> ” — 50 Розсіпал А. — 162 <g/> , 163 </p><p> Романович-Ткаченко Наталя — 27 </p><p> Романовський М. —102 Ромен — 58 <g/> , 65 Російська імперія — 13-14 <g/> , 16 <g/> , 28 <g/> , 32 <g/> , 33 <g/> , 35 <g/> , 42 <g/> , 37 <g/> , </p><p> 43,47,58,139 <g/> , 175 Російська Радянська Республіка— 9 </p><p> Росія —11,12 <g/> , 19 <g/> , 33 <g/> , 35 <g/> , 43- </p><p> 47,50,51,54 <g/> , 57,59,66 <g/> , 71,77,100-102,113,118 <g/> , 119 <g/> , 121 <g/> , 151 <g/> , 161 <g/> , 163 <g/> , 169 <g/> , 173 РСФРР — 77-78 Рудіч К. — 56 Рудницький Є. —129 Рудницький Іван Л. — 10 Рудницький Михайло —150 Румунія — 69-70 <g/> , 90 <g/> , 139 <g/> , 152- 154 <g/> , 157 <g/> , 158 <g/> , 164 <g/> , 169 <g/> , 175 </p><p> Русинська країна —159 Русинська територія — 158 “ <g/> Руска рада <g/> ” — 17 “ <g/> Руслан <g/> ” —16 Русов Ол <g/> .
doc#72 1333. Російські митні закони також були вигідніші для інородців <g/> .
doc#72 Ще 1907 р. Російська Академія Науку Санкт- Петербурзі пробувала упорядкувати український правопис <g/> .
doc#72 , наслідок в розумінні “ <g/> спадщина <g/> ” <g/> , під впливом російського наследство <g/> ; особистий в розумінні “ <g/> особливий <g/> " <g/> , під впливом російського особенный тощо <g/> .
doc#73 Широкий огляд української підсовєтської літератури років війни і повоєнних <g/> , який зробив Юрій Бойко <g/> , був доповнений невеликою <g/> , але елеґантною доповіддю Євгена Маланюка про виключення зі спілки совєтських письменників Анни Ахматової і Михайла Зо- щенка і про вагу цього факту в переорієнтації совєтської літератури з імперської на суто російську <g/> .
doc#74 <p> Тепер таку поставу рішуче відкидають <g/> , оскільки вона <g/> , мовляв <g/> , ховає в собі натяк на нижчий ступінь розвитку української культури й мови і передбачає їхнє заникання при змаганні з <g/> , мовляв <g/> , вищою культурою й мовою російською <g/> , як це зформульовано в « <g/> теорії боротьби двох культур <g/> » <g/> , яку офіційно приписувано Д. Лебедеві <g/> , усуненому з України одночасно з Квірінгом 1925 року <g/> .
doc#74 [ <g/> 40 <g/> ] Не зважаючи на це <g/> , навіть тут - у той самий час - було 42 українські школи <g/> , 48 російських і 100 двомовних <g/> .
doc#74 [ <g/> 43 <g/> ] За спеціяльністю інститути ділилися так <g/> : сільськогосподарські - 3 українські <g/> , 6 двомовних <g/> ; педагогічні - 6 українських <g/> , 4 двомовні <g/> ; зате технологічні й медичні мали всього 2 українські <g/> , 2 російські і 7 двомовних <g/> .
doc#74 Часом це викликало спротив <g/> , як у випадку Одеської опери з її довголітньою італійською <g/> , а згодом російською традицією <g/> .
doc#74 На вулицях великих міст українська мова лунала частіше <g/> , ніж перед тим <g/> , хоч і не заступила російську як засіб щоденного спілкування <g/> .
doc#74 Для нього не було таємницею <g/> , що за українськими вивісками на фасадах установ [ <g/> 96 <g/> ] по-старому крутиться російська бюрократична машина <g/> .
doc#76 28 <g/> ) — це <g/> , звичайно <g/> , фікція <g/> , але тепер фактів зібрано стільки <g/> , що серйозні російські вчені вже не можуть обстоювати міт єдиної « <g/> общерусской <g/> » <g/> , давньоруської мови <g/> .